Ентузіасти з Тернопільщини відновлюють легендарну фігуру на Львівщині (фото)
Ентузіасти з Бережанщини відновлюють на Львівщині фігуру Святого Яна.
Про це повідомляє «Високий замок».
Фігуру встановили 167 років тому на узбіччі дороги на Львів, біля джерел, воду в яких місцеві жителі вважають цілющою.
- Бере за душу історія-легенда появи цього пам’ятника, яку переповідали у тому числі і мої родичі, - пише автор статті Іван Фаріон. - З їхніх переказів, у давнину один місцевий (дуже заможний) добродій побивався через хворобу своєї дитини — вона була незрячою. Гроші мав — не було щастя. По яких тільки лікарях не ходив, ніхто не міг зарадити сліпоті сина. А якось приснився тому згорьованому батькові віщий сон. Голос з неба казав: 7 липня, у день Івана, піди дорогою з Бережан у напрямку Львова, по лівому боці знайдеш три джерела, перед світанком водою із кожного з них умий свою дитину.
За переказом, той пан так і зробив. На Івана Купала, ще й сонце не встигло вигулькнути з-за гори Лисиці, він скропив джерельною водою незрячого сина. Того ранку було прохолодно, тож батько пішов через дорогу в сусідній ліс — назбирати гіллячок, розпалити вогонь і зігріти малого. Коли ж повернувся з оберемком хмизу, син радісно вигукнув: «Тату, тату, дивися-но, які рясні тут черешні!». Так сталося диво — малий прозрів.
У чудодійність цієї води вірять і сучасні українці. Вважають її оберегом. Приходять до джерела біля Святого Яна по здоров’я, силу, удачу перед далекою дорогою і у добрих справах.
Меценати з Бережанщини, які відновлюють фігуру, називати себе не хочуть. За реконструкцію взялися художник-реставратор Павло Банников, його помічник, майстер на всі руки Григорій Турчин.
- Робота вкрай делікатна. Щоб камінь був ще міцнішим, планують обробити його спеціальним розчином. Григорій разом з іншими майстрами повертав до життя три закинуті храми у районі- у Бережанах, Біщому, Куропатниках. У святинях, які колись поросли деревами, нині чути слово Боже, - пише Іван Фаріон.
Як повідомляв «Терен», на Тернопільщині почали будівництво нового монастирського корпусу.
Фото «Високий замок»