Фермер хоче запустити виробництво козячих сирів (Агро-новини)
Переселенець з Луганської області Олександр Кононов, виживши в полоні, та перебравшись на Житомирщину, знайшов відраду в розведенні кіз. На його фермі живе близько 300 тварин.
Повідомляє kanalukraina.tv
День фермера починається о 5-6 ранку: подоїти кіз, напоїти осла і нагодувати собак.
«Роботою на фермі зайнятий 24 години на добу. Тут я і сировар, і пастух, і керуючий, і сторож », - розповідає фермер.
Кози з'явилися в його господарстві в 2012 році на рідній Луганщині. Коли почалася війна, Олександр допомагав української армії, але переплутав блокпости і заїхав на територію ворога, в результаті чого, потрапив в полон на 98 днів. Але йому пощастило, Олександра офіційно обміняли.
Вже в Житомирській області, куди його запросив товариш, чоловік і зайнявся улюбленою справою. У вільний час Олександр варить сири і заготовлює сіно. Для дорослої кози необхідно як мінімум 2 кг сіна в день. А чоловікові потрібно заготовити корм для 300 кіз.
Незважаючи на те, що впоратися з господарством не так легко, Олександр будує масштабні плани на майбутнє.
«У мене амбітні плани - хочу створити відоме в Україні виробництво козячих сирів», - ділиться фермер.
Експорт яєць з України вже перевищив показник всього 2016 року
Україна за січень-вересень 2017 р. експортувала 62,4 тис. т яєць на суму $43,6 млн.
Про це свідчать дані Державної фіскальної служби.
За інформацією ДФС, обсяг експорту за 9 місяців цього року на 23,1% перевищив результат за весь 2016 рік, коли на експорт було відправлено 50,7 тис. т яєць. При цьому у вартісному вимірі за три квартали 2017 р Україна заробила на 4,2% менше, ніж за 2016 рік ($45,5 млн).
Трійка основних імпортерів українських яєць не змінилась у порівнянні з минулим роком: ОАЕ ($21,3 млн), Ірак ($6,7 млн) та Катар ($3,7 млн).
Українські вчені презентують власну карту вмісту вуглецю у ґрунтах у штаб-квартирі FAO
Українські науковці спільно з організацією FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація об’єднаних націй») розробили електронну карту, на якій можна побачити кількісний вміст вуглецю в грунті у різних регіонах України. Про це під час круглого столу в НААН розповів директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії» ім. О. Н. Соколовського (Харків) Святослав Балюк.
За його словами, над проектом впродовж року працювали вчені профільних Інститутів національної академії аграрних наук.
«У рамках партнерства FAO готують глобальну ґрунтову карту для того, щоб контролювати стан земель і їх насичення вуглецем. Україна одна із перших підготувала таку карту. Буде підготовлена світова карта і нашу роботу, разом з іншими презентують у штаб-квартирі FAO у Міжнародний день ґрунтів 5 грудня», — розповів Святослав Балюк.
Нагадаємо, що в Україні є 15 млн га деградованих ґрунтів, на відновлення яких необхідно близько 60 млрд грн.
Участь у розробці карти брали участь лабораторії Інститут ґрунтознавства та агрохімії» ім. О. Н. Соколовського, 10 лабораторій Національної академії аграрних наук України (НААН) та 7 навчальних закладів. Звіт має прикладний характер для науковців.
