Глінтвейн, або «гаряче вино», - це напій із вмістом алкоголю, а тому реалізація його можлива лише після придбання ліцензії.

Про це нагадали у Головному управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Тернопільській області. Таке повідомлення з’явилося якраз вчасно, адже Глінтвейн стає особливо популярним саме під час зимових святкувань.

У п. 28 ст. 1 Закону «Про виноград і виноградне вино» визначено, що вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке, - розповідають у податковій. - Відповідно до ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови» при виробництві вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів і барвників заборонено.

Таким чином, коктейлі (у тому числі - глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені із використанням столових вин, не є столовими винами, уточнюють фахівці.

glintwein

Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі – Правила), які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі – алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування, затвердили постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. за №854, - уточнюють фахівці.

Натомість у п. 23 Правил визначили: забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджують із санітарно-епідеміологічною службою. Їх затверджують керівники підприємств, бухгалтери і скріплюють печаткою.

Згідно із п. 25 Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначають назву напою, вміст пляшки, ціну за пляшку, ціну за 50 і 100 мл напою у грошовій одиниці України, - продовжують податківці. - Прейскуранти на алкогольні напої підписують керівник і бухгалтер, їх скріплюють печаткою і виставляють для ознайомлення споживача.

У п. 26 Правил передбачили: під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, із позначкою про дату продажу.

У ст. 1 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон) визначено: роздрібна торгівля – діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, - кажуть у податковій. - Статтею 15 прим. 3 Закону встановили: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування і спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, суб’єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів.

glintwein3

Відповідно до ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.

Причому зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в місцях, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, - наполягають фахівці. - Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Фото із відкритих джерел