Мисливські традиції живуть на Тернопільщині (фото)
Нещодавно у Збаражі відбулась посвята у мисливці. Словами мисливця це «шлюбування або посвята в мисливці».
Збаразька РО Українського товариства мисливства та рибальства опублікувала текст Любомира Хмільовського про мисливські традиції.
Спочатку у мисливському колективі вітаються, потім нагадують техніку безпеки. Далі вся увага приділяється тим, хто вперше буде полювати. Молоді мисливці виходять в центр, стають на ліве коліно перед найстарішим і найдосвідченішим мисливцем, саме йому вони будуть складати присягу. Зброю початківці тримають лівою рукою, направленими стволами вгору і поставлену прикладом на землю, також її треба притиснути до лівої ноги. Позаду молодого мисливця стає його наставник - це людина, яка привела його в клуб або колектив. Наставник кладе свою праву руку на ліве плече молодого мисливця. Всі присутні мисливці скидають свої капелюхи чи шапки і тримають їх лівою рукою біля серця, а молодий мисливець тримає капелюх правою рукою.
Після цього, старший мисливець починає читати присягу мисливця, а молодий повторює за ним.
- Слова присяги мисливця: долучаюсь до колективу Українських мисливців я урочисто обіцяю: строго дотримуватись мисливських законів, діяти за правилами мисливської етики, зберігати українські мисливські традиції, захищати та берегти рідну природу, берегти чесне та достойне ім'я українського мисливця та нашого колективу (Клубу), - йдеться в повідомленні Любомира Хмільовського
Далі молодий мисливець встає і тисне руку тому мисливцю, якому присягав, а другий, в свою чергу, вітає молодого і говорить:
- Будь порядним мисливцем, ні пуха тобі ні пера, - пише автор.
На закінчення, всі одягають капелюхи і теж вітають молодого або декілька молодих мисливців у своєму колі чи клубі.
Фото з допису