В Україні все частіше йде мова про вступ до ЄС, європейські цінності та гендер. І, як би це дивно чи дико не звучало, але українці переконані, що європейські цінності нам нав’язують.

Часто, коли звучить поняття «гендер», люди, замість того, щоб розібратися у значенні, ототожнюють його з пропагандою ЛГБТ.

Декілька років тому, у стінах одного з тернопільських ВНЗ зчинився галас довкола викладацького складу. Студенти виступали проти педагогів, котрі викладають «Гендер». Згодом галас притих, студентам почав подобатися цей предмет.

Не зрозуміло, чому так категорично і однобоко ставляться до розуміння гендеру – це всього лише соціально-біологічна характеристика, через яку вивчають поняття «чоловіка» та «жінки», і не тільки. Поняття «гендер» використовується для визначення соціально обумовлених ролей, моделей поведінки, діяльності, тощо.

На сьогоднішній день в Україні існує безліч гендерних студій, основним завданням яких є дослідження гендерних відносин, розмежування понять та надання рівних прав чоловікам і жінкам.

Оксана Михайлівна Кікінежді з 2008 року працює на посаді директора Науково-дослідного центру з проблем гендерної освіти і виховання учнівської молоді НАПН України - ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Основна діяльність центру – розробка та експериментальне обґрунтування ґендерної ідеології освітньо-виховних практик в соціогуманітарному просторі.

«Життя – це суцільний стереотип, а гендерні стереотипи є непохитними скелями у нашій голові, - зазначає доктор психологічних наук Оксана Кікінежді. – Наш центр займається розробкою засобів гендерного підходу у всі ланки освіти. А головне те, що ми намагаємося проводити лекції, пізнавальні бесіди з нашими студентами. Доносимо до них усталені стереотипи і робимо спроби їх обходити, формувати нові, адже світ не стоїть на місці, і ми повинні іти в ногу з часом».

Як бачимо, мова йде не про впровадження нових цінностей, а навпаки, про збереження старих, проте в дещо інший спосіб.

Здавалось би чоловік та жінка відрізняються як біологічно так і психологічно, проте існують види зайнятості, де та чи інша стать не можуть бути задіяними. Наприклад, жінка не може працювати в полі на тракторі - їй не дозволяє репродуктивна система, адже це може призвести до незворотніх процесів у її організмі, навіть до безпліддя. З іншої сторони, є такі професії, де чоловіки та жінки працюють нарівні, а заробітна плата різниться. Або ж зверніть увагу на той фактор, що жінка може брати лікарняний на себе чи на дитину, а чоловік не може повноцінно поєднувати роботу і виховання дитини. Хоч брати участь у цьому повинні як батько, так і матір. Останні роки усталені стереотипи дещо змінюються. Чоловіки оформляють декретну відпустку, частіше помічаємо їх в парках з колясками – це прогрес, адже не можна всю домашню роботу і виховання дітей перекладати на жінку.

«Якщо чоловік хоче, щоб дружина йшла на роботу і заробляла, то чому він не може виділяти час на те, щоб дружина відпочивала, доглядала за собою, і натомість приділяти більше уваги вихованню дитини», - переконана у цьому пані Оксана.

Якщо розвиток суспільства не стоїть на місці, то чому повинна відставати наука?

Професор Володимир Кравець, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 2003 року є основоположником гендерної педагогіки в Україні. Його методи викладання мають значний вплив на студентів, адже більшість вважає лекції професора Кравця одними з кращих.

«Психологія сімейного життя – це один з найдоступніших варіантів пізнати теорію, вивчити і обговорити різноманітні випадки, з якими доводиться стикатися в житті», - вважає студентка четвертого курсу факультету філології, Олена.

Гендерні центри формують програми і намагаються позитивно вплинути на виховання учнівської та студентської молоді. Завдяки таким семінарам, тренінгам і лекціям підлітки мають можливість розібратися в окремих поняттях, отримати базові знання з дисциплін гендерної педагогіки, психології, вчаться застосовувати набуті знання у педагогічній практиці, що є доволі важливо. Тому стверджувати, що гендерні студії пропагують ЛГБТ і фемінізм – доволі груба помилка. Науковці неодноразово виступають з проханням знайти розуміння, і поставитися лояльно до нововведень у освіті, науці та практиці виховання молоді.

Анна КРАВЕЦЬ

Фото з відкритих джерел