Новий закон про освіту визначає сімейне навчання у числі основних форм здобуття освіти. Тож охочі навчатись вдома зможуть оформлюватись не лише як екстернат.

Домашнє навчання – homeschooling – бере початок у США 80-х років, на початку нового тисячоліття почало набувати популярності на пострадянському просторі, і стрімко поширюється в Україні сьогодні. Ідея домашньої освіти в тому, щоб вчитися поза школою, у власному темпі, в дружньому оточенні – але при цьому отримати атестат державного зразка. Хоумскулери часто набувають більше проблем під час «комфортного навчання», ніж звичайні учні у школах.  Про переваги і недоліки такої освіти розповідає доктор психологічних наук, професор кафедри психології ТНПУ ім. В. Гнатюка Марина Орап.

- Ідея домашньої освіти в тому, щоб вчитися поза школою, у власному темпі, в дружньому оточенні – але при цьому отримати атестат державного зразка, - говорить Марина Орап. - Якщо раніше діти, які вчились вдома, це були діти з особливими потребами чи хворобами, то зараз такий спосіб навчання все частіше обирають для цілком здорових дітей. Добре це чи погано? Як і будь-яке явище – має дві сторони, і уже батьки обирають, на якій саме стороні акцентувати увагу. Звісно, перевагами домашнього навчання називають екологічність освіти, комфортність для дитини, а відтак – турботу про психічне здоров’я дитини. Апелюють до зростання відповідальності та самостійності дитини.  

Психолог наголошує, шкільне навчання допомагає дитині пройти соціалізацію. Такий процес входження до соціального світу звужується для хоумскулерів.

- Як психолог, прошу не забувати, що функції шкільного навчання – це не лише озброєння дітей певною сумою знань, - продовжує Марина Орап. -  Це, в першу чергу, соціалізація дитини – входження її до соціального світу, ознайомлення з правилами, нормами, соціальними ролями і цінностями. У випадку з шкільним навчанням така соціалізація звужується до меж сім’ї, родини та безпосередніх друзів дитини. Але саме завдяки соціалізації у школі, дитина має здатність у дорослому віці будувати професійні та особисті стосунки, встановлювати свої межі, відстоювати свої права та виконувати обов’язки. Часто така соціалізація буває «суворою» і «жорсткою», приносить дитині розчарування і біль, сум і розпач. Але саме ці помилки вчать дитину. І неможливо чогось навчитись, не вийшовши із «зони комфорту». Сприятливим періодом для навчання дитини будувати стосунки із соціальним середовищем якраз і є період шкільного навчання. Діти, які вчаться вдома, дуже часто позбавлені саме цього аспекту зростання.

Фото з відкритих джерел