Іменинники 26 червня на Тернопільщині
Цього дня народилися:
священик, репресований за відмову перейти на російське православ’я Григорій Алиськевич (1888 р., с. Доброводи, нині Збаразького району – 05. 12. 1972 р., м. Скалат Підволочиського району)
вчений-економіст, доктор економічний наук, літератор Василь Дерій (1959 р. н., с. Хом’яківка, нині Нагірянка Чортківського району)
священик, репресований радянською владою, Іван Дідух (1908 р., с. Лісники, нині Бережанського району – 06. 08. 1961 р., с. Марківці, Тисменицького району Івано-Франківської області)
релігійний діяч, священик УГКЦ, митрофорний протоієрей Петро Каменецький (1891 р., с. Вікно, нині Гусятинського району – 31. 01. 1973 р., м. Торонто, Канада)
різьбяр по дереву, живописець Євген Ковальчук (1948 р. н., с. Козівка, нині Тернопільського району)
педагог, зв' язкова ОУН і УПА Стефанія Лапунька (1918 р., с. Потутори, нині Бережанського району – 1944 р., с. Тростянець, нині Бережанського району)
науковець, доктор економічних наук Григорій Монастирський (1978 р. н., с. Ягільниця Чортківського району)
літературознавець, письменник, критик, громадський діяч, доктор філологічних наук, професор, член НСПУ Любомир Сеник (1930 р., с. Чернихів, нині Зборівського району)
археолог, краєзнавець, громадський діяч, заслужений працівник культури України Михайло Сохацький (1959 р. н., с. Більче-Золоте Борщівського району)
журналіст, редактор, поетка, перекладач, публіцист, член НСПУ Надія Степула (1953 р. н., с. Стінка Бучацького району)
Також 26 червня народилися: тернопільська господарниця, громадський діяч, депутат ВР УРСР (1963–1975) Стефанія Бойцун (1929 р., м. Новий Сонч, нині Нови-Сонч, Польща)
тернопільська актриса драми Тетяна Гончарик (1948 р. н., м. Харків)
вчений, літератор, кандидат фізико-математичних наук, доцент ТДМУ Валерій Дідух (1946 р. н., с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області)
генерал-майор міліції, заслужений працівник МВС Василь Мальований (1925 р., с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області – 25. 08. 2003 р., м. Тернопіль)
тернопільський педагог, дириґент, діяч культури, заслужений працівник культури УРСР Віктор Россоха (1941 р. н., м. Красноград Харківської області).
26 червня 1910 р. у Тернополі відбувся 1-й окружний сокільсько-січовий здвиг. Організаторами спортивних товариств у краї були І. Дигдалевич, С. Чикалюк, Т. Остап’юк та ін.
У зв’язку з наступом поляків 26 червня 1919 р. до Гусятина прибули авіачастина УГА (командир – сотник П. Франко) і госпіталь 1-го корпусу УГА (начальник медслужби – отаман, лікар Глянс, начальник військового шпиталю Гусятина – сотник, лікар Т. Яцик, начальник санітарного потяга УГА – сотник, лікар Е. Рибак).
26 червня 1940 р. Тернопільський обком КП(б)У розглянув питання про партійну роботу органів НКВС. Репресивні дії чекістів проти мирного населення були схвалені й навіть запропоновано «посилити викриття» різних «ворогів радянської влади». Каральні акції проти мирних людей розширювалися.
Приголомшенням для місцевих мешканців став указ Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. «Про перехід на 8-годинний робочий день, на 7-денний робочий тиждень і про заборону самовільного виходу робітників та службовців з підприємств і установ». У побуті його називали законом про боротьбу зі злісними порушниками трудової дисципліни. В установах і на виробництві, де поширювалася дія цього закону, працювали здебільшого місцеві євреї та поляки. Українці були переважно сільськими жителями і в своїй масі залишались одноосібниками, тобто цей закон їх мало стосувався.
Цього ж дня у 1941 р. у тюрмі м. Львова була замордована зв’язкова Бережанського окружного Проводу ОУН Текля Бідула (1922 р. н., с. Лапшин, нині Бережанського району). Тоді ж більшовики розстріляли ще двох дівчат з цього ж села Степанію Дулебу і Марія Ярему.
26 червня 1941 р. німецькі літаки бомбили хутір Гамері, нині у складі с. Крижі Кременецького району тоді загинули сім’ї Гордія Циганюка і Семена Гамери.
26 червня 1949 р. в містечку Гримайлові на Гусятинщині органи МДБ заарештували 10 юнаків, кожного з яких згодом за підозрою у приналежності до ОУН засудили на 25 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі.
Віктор ТЕРПЕЛИВИЙ.