Тернопільський історик Руслан Підставка на своїй сторінці у Facebbok поділився власними результати власних пошуків, що стосуються мосту у Збаражі. Як пише історик, витоки цієї споруди на південній околиці Збаража можна віднести до першої половини ХVІІІ ст. На «берлінському плані» 1649 року його ще немає, оскільки укріплення міста з південного-сходу і півдня захищені широким рукавом русла Гнізної. У 80-х роках ХVІІ ст., після руїни Шишмана, закладається нове місто з новими укріпленнями.

– На мапі Міга «південний міст» уже існує, виконуючи не тільки транспортно-логістичну функцію, а й, зменшивши пропускну здатність води під мостом, утворює невеличке озерце (а по суті, розширене русло річки) з південного сходу, як додатковий елемент захисту. Чи був зруйнований цей міст під час відвідин Збаража гайдамаками Верлана не відомо. Найбільш вірогідно, в такому дерев'яному вигляді він пережив і катаклізми І-світової війни, – пише Руслан Підставка.

Як йдеться у його дописі, 4 липня 1920 р. Збараж захопили «червоні козаки» 3-ї бригади 8-ї Червонокозачої дивізії під командуванням Віталія Примакова (Марковича, до речі), а відступаючи через два місяці, вже у вересні, підірвали міст, що отримав в народі назву «Чорний». Зрозуміло, що в період ІІ-ї Речі Посполитої він мусів бути відновлений, а от в бетоні був споруджений на іншому місці (транспортне сполучення Тернопільського передмістя з центральною частиною не могло бути надовго призупинене) у 1933 р.

91459308_2785307558202385_1380135028435976192_n (Copy)

В обласному держархіві знаходиться рукописний документ під назвою «План міста Збаража із зазначенням місця будівництва моста через річку Гнізна», датований 1930 роком. Тобто, процес проектування та спорудження бетонного мосту тривав три роки, а після його введення в експлуатації – старий дерев'яний було демонтовано.

Другу світову міст пережив успішно і служить мешканцям та гостям Збаража міста до цього часу…

Фото з допису