Молодший науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Тетяна Крохмальна знайшла дані про першу літописну згадку про замок у найстарішому місті Тернопільщини – Теребовлі.

Як розповіла «Терену» дослідниця, укріплення на Замковій горі в Теребовлі у вигляді городища існували ще з ХІ ст. (а може й раніше), а от, появу фортеці дослідники відносять до 40-х рр. ХІV ст., пов'язуючи її виникнення з походом польського короля Казимира ІІІ Великого на Галичину.

Як зазначає Михайло Грушевський, «Ян з Чарнкова каже, що спадщиною по Юрию-Болеславі володїв Любарт, аж 1349 р. Казимир, «напавши з сильним військом, забрав усю землю з усіма городами й замками, зіставивши Любарту тільки місто Лучеськ з його округом, і то до волї своєї». Наступними словами (про литовські напади 1350 р.) Ян дає зрозуміти, що в 1349 р. Казимир здобув Володимир, Белз, Берестє, et alia minora. Цей латинський вислів «...і деякі менші», зараховує до останніх і замок у Теребовлі.

– Знаючи дату походу Казимира, де згадується замок у Теребовлі, необхідно віднайти джерело та сам запис. Це виявилось справою непростою, оскільки, так звана, «Польська хроніка («CHRONICON POLONORUM») Яна з Чарнкова, архідиякона гнєзнинського, підканцлера королівства польского (1370-1384)»,  джерело не дуже поширене і популярне, хоча цілі шматки цього літопису, без покликання на джерело, опублікував польський «першохроніст» Ян Длугош. Точна дата смерті Яна з Чарнкова не встановлена, а останній раз в джерелах він згадується 26 грудня 1386 р. 

фото01

– Оригінал його «Хроніки» не зберігся, але текст дійшов до нас в списках  XV ст. і вперше був опублікований в Лейпцигу у 1730 р., як «Коротка краківська хроніка анонімного гнєзнинського архідиякона». Другий том «Monumenta Poloniae Historica» (1872), а саме цим виданням я користувалася, включав в себе вже четверте видання хроніки з вказаним авторством Яна з Чарнкова. Перший переклад з латині на польську виконав Я. Зербилло в 1905 р, – каже Тетяна Крохмальна.

фото04

За словами історикка, на стор. 626-627 згаданої «CHRONICON POLONORUM» у «Monumenta Poloniae Historica» Ян з Чарнкова пише «In terra Rusiae Lamburgam alias Lwоw civitatem et duo castra, Przemisl castrum, Sanok civitatem et castrum, Crosno civitatem, Lubaczow, Trebowla, Halicz, Tustan castra.» Тому, офіційно першу писемну згадку про замок у Теребовлі («Trebowla  castra») можна датувати 1349 роком.

Текст документу уточнює ряд історичних даних, а саме:

• замок (чи скоріше, фортеця) у Теребовлі на 1349 р. уже існувала, тобто виникла раніше і її спорудження не належить королю Казимиру ІІІ Великому. Він згодом лише модернізував її укріплення, оскільки, фортеця виконувала прикордонні функції східної межі Польського королівства.

фото02

• на цей період Требовля (саме в такому варіанті поселення фігурує в джерелі) — ще (на відміну від згаданого Сянока) не місто (civitatem), а лише фортеця (castra). Міські права (магдебургію) були надані Владиславом ІІ Ягайлом лише 40 років.

Трансформація городища у фортецю, імовірно, відбулася в період Любарта Гедиміновича.

фото03

Що ж, сподіваємось, що віднайдуться писемні джерела, що підтвердять цікаве дослідження молодшого наукового співробітника «Національного заповідника «Замки Тернопілля» Тетяни  Крохмальної і, так би мовити, «відсунуть» офіційну дату народження Теребовлянського замку, як мінімум, на пів століття...

Фото автора і Тетяни Крохмальної