- Вчора влада, наголошую влада!, з помпою «відсвяткувала» день Добровольця. Знову за гарною ширмою із празнічков, військової форми, молебнів і квітів, «легітімні» сховали велику брехню.

По - перше: на основі чого прийняте це свято? Яка конкретно подія передувала йому? Скажете: а шо хіба добровольці не заслужили свого «дня» просто так? А тепер почуйте мене нашо то все їм і нам. «Легітімні» спеціально протолкали те відзначення, щоб узурпувати першість у вшануванні добровольців, це їх типова манера, вони то саме зробили з майданом: «Да чо, ми же ж любим добровольців, ми ініціювали їх свято, у нас все добре!» При тім всім, що добровольців в такій примітивній формі як вчора, треба було пошанувати ще 3 роки тому.

Далі. Як можна знову нести словесну пургу, якщо ще тисячі бійців не мають жодного статусу, ані пораненим не забезпечене гідне лікування та реабілітація, коли дружини загиблих добровольців не мають за шо дітей обути? Зате на ці довбані заходи виділено тисячі, а може й мільйони? Кому ці кошти потрібніші? То ше не все! Народ, відкрийте очі! Так, я за тим шоб був день Добровольця, бо сам як капелан, онкохворий, батько 3 дітей поперся туди без запрошення. Мене туди кликала не влада, а Бог і Україна. Чому тоді раптом «легітімні» взяли на себе «обов’язок» нас шанувати? Чому вони, а не народ робляться добрими? (До речі, мені в забитому податками селищі ніхто і слова не сказав). Бо тому, шо вони самі хочуть визначати, замість вас, хто мав добру волю захищати свою країну, а хто нє. І хто завтра має йти і конати у тій драмі, якою вони водять під назвою «АТО», і взагалі: «молчі женщіна - твой день 8 марта». Не похоже? Га?

А все тому що народові, у більші мірі, «попри мешта» добровольці! Тому, що люд байдужий до тих, хто за них вмирає і страждає! І не треба мені говорити про «мір і доброту», я вам можу про те більше напроповідувати. Правда така - народ буйдужий, а бариги тим користають, бо «святе місце пустим не буває».

Скажи мені друже, бувший доброволець, чи тебе не гризла совість, коли ти стояв на тому міроприємстві і знав, що сотні твоїх побратимів, які є добровольцями зараз, просто проігноровані, шо попри твоє плече стоїть не «правосєк», з яким ти там разом кров проливав, а нацгвардієць чи «мєнт», який завтра по тобі буде тут стріляти. Скажи друже, де то побратимство? То так брат за брата? То так буде «З нами Бог»?

Не ображайтеся друзі, що зву вас бувшими добровольцями, бо справді це вже в минулому. Більшість з вас вже давно вдома, і лише форма нагадує про добру волю. Багато хто вже не доброволець, бо служить по контракту, і то, на жаль, не по добрій волі.

Але залишилися ще дві категорії справжніх добровольців, теперішніх.

По-перше, це мої «парафіяни» правосекторівці, унсовці, удовці, яких влада навіть не повідомила, не те шоб запросила на це напівсвято. Їх тупо проігнорували. ВСІ! А вони й зараз в окопах, без зарплат, без статусів і без ВИЗНАННЯ! Ну, шо ж народ, мовчимо далі!

А по-друге, це ті, які вже навіки залишуться ДОБРОВОЛЬЦЯМИ, ті які жертовно поклали душу і тіло на вівтар рідного народу. Їм Слава! І нехай стид їдким смородом ходить за тими хто на них піариться, хай ганьба стане домом тих, які тікали, і тікають, по Масквах і Польщах, відкупляються і косять, аби свій зад пригріти, аби «всьо було добре». А вони, Небесний Батальой, колись будуть свідками на Великому Суді для всіх тих «миротворців».

Прикро, що замість того, щоб визначити конкретний день пам’яті всіх загиблих героїв у цій війні, влада їх оминула, і пустила чергового тумана живим. А ми тішилися, приймали чергові нагороди.

А небо плакало!?...