Перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС викликала значний суспільний резонанс на Тернопільщині. Аби зрозуміти суть проекту та його можливі наслідки, «Терен» розпочинає серію публікацій на цю тематику.

Передумова проекту: брак електроенергії і «турбота про людину»

У департаменті розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА мене ознайомили з матеріалами наради, де обговорювався проект будівництва на Дністрі каскаду ГЕС.

Про ці документи можна сказати ось що. Передусім, розвиток малої і середньої енергетики передбачений Енергетичною стратегією України на період до 2030 року. І саме нею заплановано відновлення та будівництво нових малих і середніх ГЕС, зокрема, на  Дністрі. В Україні більша частина невикористаного економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу знаходиться в Карпатському регіоні, який є енергодефіцитним. Сюди входить і Тернопільська область з ділянкою верхнього Дністра.

На думку фахівців, будівництво каскаду з шести ГЕС з водосховищами дозволить ефективніше використовувати гідроенергетичні ресурси верхньої частини Дністра.

Спеціалісти переконані: створення каскаду ГЕС покращить і соціально-економічні умови проживання місцевих мешканців. Мовляв, поліпшиться будівельна інфраструктура, будуть нові дороги, мостові автодорожні переходи, зрештою, з’являться додаткові робочі місця. Також на спорудах гідровузлів каскаду ГЕС передбачено будівництво шести мостових автодорожніх переходів через Дністер з облаштуванням шлюзів та заходів із підтримки популяції цінних видів риб.

Крім того, за твердженням авторів проекту, його реалізація дозволить замістити споживання природного газу. Енергію Дністра планують використовувати у бюджетній сфері – школах, дитсадках, лікарнях, фельдшерсько-акушерських пунктах для опалення та гарячого водопостачання. А ще будівництво низьконапірних ГЕС на Дністрі, як йдеться у робочих документах, «дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому середовищу».

Так, підкреслюю, вважають ініціатори створення нових ГЕС на Дністрі.

Каскад ГЕС. Що це таке?  

Отож, у чому суть будівництва ГЕС на Дністрі? Власне, йдеться про каскад із п’яти руслових низьконапірних ГЕС (напори 8-9 м) і однієї дериваційної ГЕС з напором 18,3 м. На водосховищах каскаду ГЕС передбачено розміщення протипаводкових водоймищ загальним обсягом 147 млн.м3.

Розташовуватимуться гідровузли з водосховищами Верхньодністровського каскаду ГЕС на територіях Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Отже, ГЕС-1 мають будувати біля с. Вістря Монастириського району. Там планується звести лівобережну глуху земляну та бетонну водозливну греблі. Водосховище, яке утвориться, сягатиме понад 420 гектарів.

ГЕС-2 хочуть розташувати у 3,5 км вище села Монастирок на території Тлумачівського і Городенківського районів Івано-Франківської області та Монастириського і Бучацького районів Тернопільщини. Загальна площа утвореного водного плеса буде понад 1200 га.

ГЕС-3 планують створити біля села Литячі на території Заліщицького і Бучацького районів Тернопілля та Городенківського району Івано-Франківщини. Збудовані греблі триматимуть натиск понад 660 га ще одного водосховища.

Споруди гідровузла з ГЕС-4 та водосховищем комплексного призначення передбачають розташувати біля с. Зелений Гай на території Заліщицького району. Бетонна гребля утворить водосховище площею понад 520 га.

А споруди гідровузлів з ГЕС-5 та ГЕС-6 і водосховищем хочуть побудувати біля с. Брідок на території Заставнівського району Чернівецької області, що межує із Заліщицьким районом та селом Устя й суміжною Буковиною. Загальна площа водосховищ – понад 870 га.

Виходить таке собі водяне «намисто» з каскадом ГЕС і низкою водних плес.

Мегавати і «мінімізація» впливу на природу

За словами заступника технічного директора, доктора технічних  наук ПАТ "Укргідропроект" Юрія Ландау, використання ГЕС на верхньому Дністрі передбачає добове регулювання стоку водосховищами для покриття ГЕС пікової зони добового графіка навантажень енергосистеми при сумарній попередній потужності всіх ГЕС 390 МВт (5х60 МВт і 1x90 МВТ) і середньому багаторічному виробітку близько 830 млн. кВт.год. При цьому проектування каскаду ГЕС здійснюватиметься на основі мінімізації впливу на навколишнє середовище і покращення соціально-економічних умов проживання місцевого населення, особливо на територіях, що мають особливий статус згідно з чинним законодавством України.  

Головний фахівець, керівник робіт ТОВ "Гідротехпроект"  Ігор Сташук каже, що проект окупиться через 11 років після будівництва ГЕС, а самі споруди зможуть працювати щонайменше 100 років!

А яка думка екологів щодо можливого каскаду ГЕС та самих сільських громад, чиї території потрапляють у зону імовірного підтоплення новоствореними водосховищами? Про це – у наших наступних публікаціях.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото з відкритих джерел