Кілька старих дещиць Нового світу
Не знаю, як ви, а я не можу спокійно пройти повз стару огорожу. Навіть, якщо перед тим розглядала її надцять разів.
Щоразу вона має інший вигляд – то світло по-особливому падає, то її по-новому обвиває якось зелень, то бачу деталь, котра пройшла повз увагу раніше.
Та й зрештою ці огорожі просто приємно розглядати, бо вони красиві, і чи треба шукати причин, аби відмовити собі у задоволенні?
Анна Золотнюк
