Кольорові вітражі костелу у Шибалині на Бережанщині

Костел Божої Матері у Шибалині поблизу Бережан тривалий час був для мене символом того, що бачиш, а торкнутись не можеш. Я бачила його щоразу, коли їхала до тамтешнього райцентру — він стояв на горбку, попри самісіньку дорогу, заманював тендітною сигнатуркою та вцілілими вітражами. Проте щоразу не випадало. Тож, коли нарешті опинилась біля нього, страшенно зраділа (не зменшила радості навіть густа-висока трава, пересіяна мурашниками).

Зблизька костел цікавий до розглядання — він непогано зберігся, є оригінальні двері, навіть (частково) вітражі. Всередині — пусто, видно, що раніше приміщення використовувалось як господарське, на підлозі лежать величезні сходи, із приємної несподіванки те, що вітражі, вкриті шаром чогось білого ззовні, зсередини зберегли колір. На жаль, посередині дах уже провалюється, тож було досить лячно.

ТУТ можна прочитати про історію костелу Божої Матері. Якщо коротко, то тривалий час місцеві католики належали до парафії в Бережанах, а в селі була тільки капличка, зведена в 1899 року. Під час Першої світової її підірвали гранатами австро-угорські солдати. 19 квітня 1925 р. під костел освятили ділянку, а 21 червня заклали наріжний камінь, 30 вересня 1928 р. костел було освячено. Після Другої світової війни його перетворили на склад.