Модельєрка Мирослава Ракуш протягом десяти років у бізнесі досягла неабиякого успіху. Вона також бере активну участь у місцевому самоврядуванні. Зважаючи на досвід, вирішила піти у політику, на цих виборах – у депутати Тернопільської обласної ради від політичної сили «За майбутнє».

Сім фактів про життя Мирослави Ракуш публікують у групі «Тернопільщина За майбутнє»:

1. Народилася 8 квітня 1978 року в Тернополі. Нині мешкає у селі Біла Тернопільського району.
2. Після закінчення Тернопільської ЗОШ № 23 у 1993 році здобула спеціальність закрійник верхнього одягу в тодішньому Тернопільському ПТУ №3, пізніше у ПТУ № 11 - фах закрійника-модельєра легкого жіночого одягу.
3. З 2009 року – приватний підприємець. Займається моделюванням, пошиттям і продажем текстильних та галантерейних виробів, оформляє так званий одяг для сцени та вікон. Окрім того, коли має час та натхнення, створює карнавальні костюми для дітей.
4. Її гордість – 22-річна донька Соломія, яка навчається у Краківській академії мистецтв, досконало володіє англійською та польською мовами, працює над корейською мовою, згодом планує вивчити німецьку та французьку.
5. Бере активну участь у місцевому самоврядуванні. Депутат Білецької сільської ради.
6. – Не можу залишатися осторонь потреб громади, – зізнається пані Мирослава. – Знаю, коли проста людина звертається до якогось посадовця, її, як правило, не чують та ігнорують. Моя мета – допомогти людям. Вислухати, відповісти на запитання, сприяти вирішенню проблеми кожного. Щоб люди справді були почуті не тільки перед виборами, а завжди.
7. – Щоб сподіватися на краще майбутнє, ми повинні передусім почати з себе. Бути законослухняними, думати про наслідки своїх вчинків, аналізувати кожен свій крок. І вимагати цього від інших. Тому що іноді складається враження, що хтось хитріший тільки й думає, як обійти закон і «вмити руки» від відповідальності. Закони в нашій країні повинні діяти жорсткіше, – переконана Мирослава Ракуш.

Три завдання кандидатки:

– Створювати нові робочі місця та гідні умови праці для молоді. Щоб наші діти не шукали кращої долі за кордоном, не запитували: чому нам – таким працьовитим, розумним, кмітливим, вчорашнім успішним студентам – так важко чогось досягти в Україні?

– Зобов’язати до відповідальності за свої дії місцевих аграріїв. «Часто фермери обробляють поля, не попереджуючи людей. Я особисто зіткнулася з цією проблемою, – зауважує пані Мирослава. – Мої батьки мають пасіку у Зборівському районі. І ось цього року через такі дії безвідповідальних фермерів всі бджоли у них загинули. І не тільки у них. Ніхто аграріям не забороняє обробляти поля, лише треба узгоджувати це з людьми, а не думати тільки про себе.

– Гарний садочок у Білій вже є. Тепер настав час збудувати у нас сучасну школу. Колись у Білецькій школі було дві зміни. Нині ж усі думають, що в місті освіта краща. Та на моє тверде переконання, діти мають навчатися за місцем проживання, аби батьки не хвилювалися, як вони добираються до школи. Сучасна школа з якісною освітою у Білій – мрія нашої громади, – зазначає кандидатка.

Фото з відкритих джерел