У очікуванні місцевих виборів не припиняється робота  щодо просування потенційних кандидатів та висвітлення їх позитивних діянь. Проте цільову аудиторію почали шукати не серед пенсіонерів, працівників компаній чи відвідувачів розважальних закладів, а у соціальних мережах, адже саме там можна знайти представників кожної з цих груп населення. Нові часи потребують нових сучасних підходів у отриманні перемоги.

Чи часто ви спостерігали таку ситуацію, коли до вас у друзі на фейсбуку додаються невідомі особи, з якими у вас багато спільних друзів. Найцікавішим є те, що персонаж ніколи не зустрічався з вами в реальному житті та жодним чином не пов'язаний із вами чи вашими друзями. Здається, що у цьому немає нічого особливого, допоки їхнє число не налічує декілька десятків.

Astroturfing – техніка, яку використовують для створення видимості підтримки населенням певної політичної партії чи депутата, шляхом створення фейкових аккаунтів у соціальних мережах та наповненням їх позитивною інформацією про обраного депутата і негативною про конкурентів. Головним чином акцент поставлений на впливі громадської думки на свідомість окремого громадянина. Коли щодня у вашій стрічці новин з’являються повідомлення від багатьох «друзів» про подвиги та досягнення політика, то у дію вступає принцип «психології маси», яка так чи інакше формує наше сприйняття подій і на підсвідомому рівні створює імідж персони.

Поки що не існує ідеальної програми для мережі Facebook, яка б дозволила виявити фейкові аккаунти. Якщо ви не хочете, щоб вашу стрічку новин заполонили повідомлення від проплачених людей, потрібно уважно їх відсіювати. Ось декілька порад, використовуючи які можна вирахувати цих «шкідників»:

1. Дата реєстрації сторінки. Зазвичай це кінець травня – червень 2015 року. Є два способи перевірити час створення аккаунта: швидший – час завантаження першого фото профілю, довший, але надійніший – знайти першу публікацію.
2. Фото профілю. Воно вирізняється часто низькою якістю або малою кількістю – лише одне, рідше два.
3. Фото. Люди люблять розміщувати свої фото з сім’єю, друзями, зробленими на відпочинку чи під час святкування певних подій. На фейкових сторінках цього побачити неможливо.
4. Друзі. У таких осіб велика кількість друзів (приблизно одна тисяча), незважаючи на нещодавню реєстрацію та ще й  при тому, що є багато спільних знайомих.
5. Активність. У будь-кого є знайомі, які коментують записи, ставлять «лайки», поширюють інформацію. Подивіться, чи наявне це у потенційного фейкового аккаунта. Але будьте обережні, бо такі особи можуть товаришувати із собі подібними задля створення потрібної картинки.
6. Публікації. Як уже було згадано вище, вони поширюють позитивну інформацію про певного політика чи політичну партію. Звичайно, це може робити будь-хто, але якщо уважно придивитись, то можна помітити певну системність. Часто публікації не включають в себе особистих фото чи дописів про власні думки, а є поширеннями статей із місцевої преси. Приблизна кількість публікацій – 3 за один день. Часовий проміжок між цими трьома постами – 1-10 хвилин. Не обов’язково усі вони повинні бути новинами про політика, тому що потрібно якось приховувати свою приналежність до штучного творця громадської думки. Серед трьох публікацій лише одна може бути на задану тематику.

Якщо ж у вас досі залишаються сумніви у тому, чи не криються за сторінками корисні цілі, напишіть повідомлення і спробуйте поговорити з людиною. Часто вона просто не відповідає. Цьому є дві причини: перша – через велику кількість друзів особа не встигає відповісти на усі повідомлення, інша – ви натрапили на фейкового персонажа, який не має що вам сказати.

Пам’ятайте, що люди, які криються за певними профілями отримують кошти в залежності від кількості друзів та постів. Ви можете і надалі допомагати їм заробляти гроші і одночасно стати жертвою ще однієї PR-технології або уважніше придивлятися до потенційних друзів. Вибір за вами!

Марія ІЩЕНКО,

слухач Літньої школи журналістики

у coworking-open office EVOLUTION