
Конклав-2025: як обиратимуть нового Папу Римського
Папу обирають до його смерті або до того часу, поки він добровільно не зречеться понтифікату

Конклав з обрання Папи Римського збереться уже 7 травня: долю нового очільника Римо-католицької церкви вирішуватимуть близько 135 кардиналів. Як це відбувається, розповіло Суспільне.
Понтифіка обирають всі кардинали Ватикану, яким не виповнилося 80 років. Це правило існує з 1 січня 1971 року, коли Папа Павло VI обмежив вік кардиналів, що можуть голосувати на конклаві.
Теоретично очолити церкву може будь-який католик, однак із 1378 року понтифіками обирають лише кардиналів.
Конклав — збори кардиналів, які є дорадниками Папи та обирають наступного Папу, якщо його термін служіння завершується через смерть чи зречення. Нагадаємо, Папа Римський Франциск відійшов у вічність у Великодній понеділок вранці 21 квітня.
Слово «конклав» походить від середньовічно-латинського conclāve і буквально означає кімнату, що може бути зачинена. Фактично саме так і проходять вибори нового Папи — з метою запобігти впливу ззовні, всі кардинали перебувають в ізольованому від зовнішнього світу приміщенні, яке відкривають лише після обрання Папи. Нині конклави проводять у Сикстинській капелі.
Процес обрання Папи Римського передбачає два щоденні таємні голосування. Обраним вважається кандидат, який набере дві третини голосів кардиналів-виборців та ще один голос. Про успішне обрання нового Папи повідомляє білий дим, що є результатом додавання соломи до вогню від спалювання бюлетенів.
Правила і процес конклаву
Правила, за якими вибори Папи проводяться за закритими дверима, з'явилися в 1274 році на Ліонському соборі, скликаному Папою Григорієм X. Оголошення конклаву, який обиратиме нового понтифіка, має відбутися у проміжку між 15-м і 20-м днями, коли офіційно Ватикан не має чинного Папи Римського — Sede vacante. Кардинали збираються в базиліці святого Петра, де просять благословіння Святого Духа, щоб обрати нового Папу.
Понтифіка обирають всі кардинали Ватикану, яким не виповнилося 80 років. Це правило існує з 1 січня 1971 року, коли Папа Павло VI обмежив вік кардиналів, що можуть голосувати на конклаві. Ті кардинали, яким виповнилося 80 станом на час дії обмеження, але вони вже були членами Священної колегії кардиналів, Папа дозволив долучатися до конклаву за власним бажанням.
Після впровадження цього правила митрополит УГКЦ і кардинал Йосип Сліпий, якого висвятили до еміненції у 1965 році, уже не зміг взяти участь в конклаві. Коли помер Папа Павло VI в 1978 році, Сліпому було 86 років, тож він не обирав Папу Івана Павла I, який був на Святому Престолі найменший час за 350 років, український кардинал також пропустив конклав у вересні 1978 року, де обирали Папу Івана Павла II.
Кількість кардиналів-виборників не мала перевищувати 120, а вже на наступному конклаві (після смерті чи зречення Франциска І) кількість виборників збільшили до 138, з-поміж 252 чинних кардиналів до 80 років. Папа Франциск I висвятив багато кардиналів з Азії й Африки, тож європейський і італійський вплив на Святий Престол починає падати.
Виборники і їхні супровідні живуть у будинку святої Марти. Конклав відбувається за зачиненими дверима Сикстинської капели, оздобленої сакральними фресками Страшного суду Мікеланджело Буонарроті.
Які є заборони таємного зібрання
Поки Папу не виберуть, жоден із кардиналів не може покинути замкненої кімнати. Ця традиція існує, щоб вберегти голосування від зовнішнього впливу. Також заборонено передавати будь-яку інформацію про рішення конклаву і що на ньому було чи телефоном, чи інтернетом, чи усно. Також кардинали не отримують інформації з зовнішнього світу: забороняється слухати радіо, читати газети.
Коли конклав починається, всі місця, де перебувають кардинали-виборники і їхні помічники, є закритими для сторонніх, зокрема будинок святої Марти, Сикстинська капела, місця літургій.
Конклав має свого секретаря, оберцеремонімейстра, що є управителем папських літургій, з двома помічниками та двома ченцями. Кардиналам під час конклаву помагають кілька сповідників, що знають кілька мов і два лікарі.
Тривалість конклаву
Зазвичай конклав триває до тижня, проте він може тривати й довше — поки кардинали остаточно не вирішать, хто буде понтифіком. Стати Папою Римським може будь-який хрещений чоловік католицького обряду. Хоча зазвичай обирають найбільш достойного кандидата з-поміж кардиналів. Найтривалішим конклавом було обрання Папи Клемента IV, що тривало з листопада 1268 року, до 1 вересня 1271 року.
Під час конклаву, який тривав із 4 квітня 1287 року до 22 лютого 1288 року, де обрали Папою Миколу IV, померло аж 6 кардиналів: Гоффредо да Алатрі, Джордано Орсіні, Г'ю Евешам, Гервазій Джанчолет де Глінкамп, Глузіяно де Касате і Геофрой де Бар. А в 1740 році конклав тривав з 18 лютого до 17 серпня, тоді понтифіком обрали Бенедикта XIV.
Процедура голосування
Для обрання Папи треба дві третини плюс один голос. Якщо Папу не обирають у перший день конклаву і з димаря капели йде чорний дим, то наступного дня тривають чотири тури голосувань — два вранці й два ввечері. Після кожного голосування, якщо воно неуспішне, всі бюлетені, де кардинали обирають кандидатів, спалюють. Папа Римський Франциск I та Бенедикт XVI були обрані власне на другий день конклаву. Якщо на третій день понтифіка не оберуть, то на четвертий день кардинали звільняються від голосування: вони моляться і думають, після чого голосують сім наступних днів. Якщо і за цей час вони не обрали намісника Католицької церкви, то голосують абсолютною більшістю голосів, або з-поміж двох кандидатів, які набрали найбільше голосів.
Якщо Папу обрали, його питають: чи добровільно він погоджується очолити Святий Престол. Коли він погоджується, то обирає своє папське ім'я. Якщо кардинал є єпископом, його одразу оголошують Папою Римським. З обранням нового Папи конклав завершується. З димаря капели йде білий дим, в який додають солому, а щоб не було непорозумінь через складність розрізнення кольору диму, ще й дзвонять у дзвони.
Єпископа Мельбурнської єпархії Української греко-католицької церкви в Австралії Миколу Бичка, який народився у Тернополі, висвятили 8 грудня 2024 року на титул кардинала-пресвітера Святої Софії. Він став сьомим кардиналом від УГКЦ за рахунком. Бичок долучився до 251 кардинала Ватикану, а оскільки йому зараз 45 років, то він зможе бути серед 138 кардиналів, що мають право обирати Папу на конклаві.
Фото Dan Kitwood/Getty Images