У лісі, що біля села Куропатники Бережанського району, б’є з-під землі джерело з цілющою водою. Вона, стверджують місцеві жителі, допомагає при всіх недугах, а найбільше помічна у лікуванні хвороб шкіри, кишково-шлункового тракту, опорно-рухової системи і навіть цукрового діабету.

Затишне місце посеред лісу давним-давно облюбували монахи-відлюдники. Оселившись на високому пагорбі біля Куропатників, вони, за переказами, збудували тут невеликий монастир і лікували диво-водою людей. Від монастиря залишився лише кам’яний хрест, який у радянські часи комуністи наказали розбити і викинути у річку. З приходом Незалежності селяни зібрали символ віри по частинах і встановили його у новозбудованій каплиці, яку називають «церквою». Тут відбуваються богослужіння греко-католицької громади, котра донедавна не мала свого власного храму. 

Разом з іншими жителями Куропатників відновлював культову споруду Микола Яцик. Столяр за спеціальністю, він виготовив для храму всі дерев’яні частини. Пан Микола на собі пересвідчився у великих можливостях тутешньої води.

— Років 20 тому у мене на ногах почали набухати жиляки, — розповів чоловік. — Ноги боліли так, що не міг ходити. Змочив їх джерельною водою. Біль минув через три дні і відтоді не нагадує про себе. Допомогла вода і молодій полячці. У неї під оком була велика бородавка. Лікарі не могли дати їй раду, а на операцію дівчина не наважувалася, боялася взагалі осліпнути. Хтось порадив їй поїхати до Куропатників, обмитися нашою водою. Помолившись, дівчина вмилася, а через два місяці приїхала знову, щоб показати чисте лице – від бородавки залишилася лише плямка. Чоловік із сусіднього села Бишків у 80 років заслаб на шлунок, а коли почав пити куропатницьку воду, то прожив ще десять років. Знаю, що від цукрового діабету за два місяці вилікувався цією водою житель Бережан… 

Про випадки чудодійних зцілень може розповісти кожен житель Куропатників.

«Ми щоранку ходимо за півкілометра до джерела, хоча і маємо на подвір’ї свою криницю, — каже пані Марія. — Перевірили, що найкраще пити воду натще. Навіть звичайне ранкове вмивання приносить небувале полегшення. Кажуть, у цій воді багато срібла. Люди п’ють її, щоб позбутися болів у шлунку, натирають нею болючі місця на тілі». 

По воду до Куропатників їздять здалеку. Збільшення кількості споживачів, екологічні чи якісь інші причини викликали останнім часом ослаблення тиску води. Селяни ж припускають: джерело «спротивилося» через корисливе ставлення до нього. Кілька років тому один тернопільський підприємець вирішив збудувати у Куропатниках завод з виробництва мінеральної води. Викопав поблизу джерела великий басейн, навіз цегли, обладнання. Але перша ж, розлита у пляшки, партія мінералки… скисла. Виробництво довелося згорнути, а невтішні наслідки комерційної діяльності люди прокоментували так: «Срібна» вода не приймає газу». Говорили також, що не дали підприємцеві розгорнутися вищі сили: не захотіли, мовляв, аби хтось робив бізнес на непростій воді.

Наталія ТАРНАВСЬКА

Фото автора