Ольга Олександрівна працює лікаркою-кардіологинею у Тернопільській міській комунальній лікарні №2, а також лікаркою функціональної діагностики у приватному медичному центрі. А ще у неї є улюблене захоплення, про яке пише «Сільський господар».

У вільний від роботи час Ольга Гурик виготовляє кошики, сумки, сувенірні вироби із паперової лози. 

Ця технологія, на перший погляд, доволі проста: газетний папір умілиця нарізає на смужки. Потім за допомогою спиці та клею щільно скручує у трубочки, які нагадують лозу. За словами майстрині, паперова лоза зручніша у використанні ніж природна. Вона гнучка, естетична та пластична. З неї можна робити все, що завгодно. 

Паперову лозу майстриня обробляє лаком і фарбує. Використовує якісне покриття, без запаху, щоб не шкодило людям і довкіллю. Потім лозу просушує. Дуже важливо її не пересушити. Бажано, щоби вона була трохи волога, тоді краще піддається плетінню. 

Наступний етап – виготовлення виробу. Коли він вже готовий, покриває фарбою і лаком. 

Тримаю в руках сердечко, зроблене пані  Ольгою із паперової лози. Воно вміщається у долоню. А скільки праці вкладено у цей виріб! 33 рази треба було його переплести. 33 рази просунути паперову паличку, перегнути і знову просунути в інший кінець. 

Дві основні палички зливалися в одну мов би дві долі, і ставали одним  цілим. 

Сердечко готове, а на ньому безліч букв і слів – слідів від газетних матеріалів… 

Не пропали публікації, вони закарбовані у сердечку, виготовленому талановитою Ольгою Гурик.

Роман ОСТРОВСЬКИЙ