Творчість - чудовий спосіб відволіктися від тривог. Про це кажуть і психологи, і митці. Ще одна наша історія - про мистецтво валяння вовною. А виготовити із вовни можна практично все і це доводить Ярослава Манжула з Трибухівців. 

Вона  близько  десяти років працює з вовною — застосовує сухий та вологий методи валяння, виготовляє з цього матеріалу декоративні та ужиткові речі, а ще різноманітний одяг. У чому переваги цього матеріалу, які особливості роботи з ним — про це та інше спілкуємось із майстринею.  

— Пані Ярославо, пригадуєте, як відбулося ваше знайомство із вовною? Чим вона  вам сподобалася? 

— Я почала вчитися валяти у 2010 році. Побачивши ролик із майстер-класом по телебаченню, я була захоплена цим матеріалом та речами, які з нього можна створити. Цей матеріал мені подобається, перш за все, тим, що він — це тепло, в прямому і переносному сенсі. А крім того, коли я працюю з вовною, творю щось нове, для мене весь світ завмирає, про все забуваю так захоплює процес.

— Ви виготовляєте палантини, головні убори, горжетки, а також віночки, брошки, намиста, взуття та іграшки... Здається, з вовни можна зробити все? 

— Так, це чудовий матеріал для реалізації найрізноманітніших ідей, а особливо мені подобаються інтер’єрні речі: килимки, наволочки на подушки, гобелени. 

Я люблю створювати різні речі, все залежить від натхнення, не важливо, що саме я роблю, я просто працюю з вовною — в цьому вся особливість. Полюбляю власноруч виготовлені речі: ношу кардигани, шалики, сумочки, прикраси, а крім того, багато речей використовую в інтер’єрі.

— Особливо  цікаві мініатюрні валяні вироби — прикраси, іграшки, голківниці. У чому особливість їхнього створення?

— Вони виготовлялись методом сухого валяння — вовна збивається за допомогою спеціальних голок. Це дуже тривалий процес, але водночас і захопливий, бо створюєш свій маленький світ.

— Запам’яталися прикраси, де ви поєднуєте шерсть із вишивкою. Розкажіть про ці вироби як з’явилася їхня ідея, які шви використовуєте для вишивки?

— Ідея поєднати валяння з вишивкою — не моя. В інтернеті є дуже багато подібних робіт, от я і захопилась. Я використовувала методику бразильської вишивки та французький вузлик. Робота над ними вимагає неабиякої майстерності та делікатності, враховуючи, що основа — валяна намистина діаметром два-два з половиною сантиметри, а на ній потрібно вишити композицію з багатьох квіток! Яких схем потребують такі візерунки? Для мене ніяких. Я просто вишиваю, як бачу... Спочатку підбираю намистину з вовни, наприклад зеленого кольору, уявляю якого кольору квіти я б хотіла побачити на ній, підбираю потрібну ниточку DMC — і процес запущено. Створення прикрас непередбачуване, під час роботи я завжди щось додаю, віднімаю та експериментую.

— Потішили ваші брошки-грибочки. Як виникла ідея зробити такі незвичайні об’єкти?

— Грибочки — іноземці, я їх так назвала, бо зробила їх, коли бувала за кордоном. Саме там прийшло натхнення.

— Що для вас головне у валяних виробах? 

— Головне, щоб вони приносили задоволення — естетичне та практичне.

— Як щодо практичності валяних виробів. Якого догляду вони потребують? 

— Такі речі практичні та легкі в догляді, думаю вже багато хто випробував їх. Існує міф, що не можна мочити вовняні речі, це нісенітниця, адже валяння вовни відбувається у вологому та мильному середовищі. Ручне прання у воді до сорока градусів,  допускається прасування праскою.

— І наостанок. Чого вовна навчила вас? 

— Навчила і далі вчить творити, адже ще так багато не зваляно!

Фото надала Ярослава Манжула