Литва дала Тернопільщині те, чого вона не мала кілька століть (фоторепортаж)
Колекцію портретів видатних князів Литва передала Національному заповіднику «Замки Тернопілля».
Не одну тисячу артефактів налічує спільна культурно-історична спадщина України та Литви. Кожен із них – велика цінність для дослідників, поціновувачів історії та мистецтва. Одним із таких об’єднуючих фактів є історія королівської родини князів Вишневецьких. Адже родовід князів Вишневецьких налічує чимало славетних представників. Як розповіла науковий працівник Вишнівецького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля», кандидат історичних наук Любов Шиян, ще у червні 1669 року Михайло Корибут Вишневецький був вибраний польським королем і Великим Князем Литовським після правління шведської династії Вази, коли нарешті, престол зайняв «свій», місцевий претендент.
- Його предком був Корибут – онук родоначальника цілої династії Великого Князя Литовського Гедиміна, син Великого Князя Ольгерда і Уляни Тверської, який прийняв православну віру і був хрещений ім’ям Дмитро, - каже історик.
Та чи не найбільшою славою Україні вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, який на початку 1550-х років заснував замок на острові Мала Хортиця, згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом. У XVII-XVIII століттях князі Вишневецькі були правлячою родиною Речі Посполитої, тому не випадково на королівський престол мали амбіції і наступні представники родини Вишневецьких.
- Не дивно, що родина, яка дала потужних лідерів відразу чотирьом народам – українцям, білорусам, литовцям і полякам, - залишила по собі неабиякий культурно-історичний спадок. Зокрема, цілу галерею портретів, які зберігаються в музеях Литви, України, Білорусі. За кошти Міністерства закордонних справ Литовської Республіки були зроблені фотокопії на полотні із 14 портретів, на яких зображені видатні члени родини Вишневецьких. Сьогодні литовська сторона передає ці картини, як нашу спільну культурну спадщину та історичну пам'ять, що об’єднує Литву і Україну для подальшого експонування та зберігання у Вишневецькому палаці, де мешкали останні представники славетного роду, - зазначила директор громадської організації «Східноєвропейське співробітництво» Беатріче Белявців.
- Ця колекція охоплює XVI – XVIII століття. Усі портрети розмістили у хронологічній послідовності. Один із перших князів Вишневецьких – Дмитро-Байда Вишневецький. Це – відомий лицар нашої української історії. Далі – його молодший брат – Костянтин Іванович Вишневецький, один із патріотів України, який свого часу на Люблінському сеймі 1569 року промовив про свою націю прекрасні слова: «А ми ж бо є народом таким поштивим, що жодному народу ми на світі поступимось і впевнені, що кожному народу рівня шляхетністю». У галереї є портрет і Яреми Вишневецького, одного із перших меценатів роду Вишневецьких, Януша Вишневецького, тут же – Дмитрій-Єжи Вишневецький, коронний гетьман часів Хмельниччини, Михайло Корибут Вишневецький. Є тут і представниці жіночої половини роду Вишневецьких, - прокоментувала портретну галерею науковий працівник Вишнівецького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля», кандидат історичних наук Любов Шиян.
Під час урочистої церемонії передачі портретів, до присутніх звернувся Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс.
- Ми вважаємо, що така портретна галерея - можливо, символічний, але дуже важливий внесок у розширення експозиції Вишнівецького палацу. І ми дуже зацікавлені в тому, щоб тут було більше цікавих матеріалів про нашу спільну історію, яка має дуже глибокі європейські коріння і об’єднує не тільки Литву та Україну, але й і Польщу, Білорусь та інші європейські держави, - сказав дипломат.
У свою чергу, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, дякуючи литовській делегації за такий мистецький презент, коротко зупинився на нинішніх та майбутніх взаєминах між Тернопільщиною та Литвою.
- Із усіх тих понад тридцяти замків, які збереглися на Тернопільщині, десь половина мають спільну українсько-литовсько-білоруську історію. Це наше спільне історико-культурне надбання, своєрідна проекція на день сьогоднішній, коли йдеться, зокрема, про українсько-литовські стосунки, підтримку цією прибалтійською державою нашої територіальної цілісності, прояв солідарності з Україною. Але що важливо, ми нині з Литвою напрацьовуємо не тільки гуманітарні стосунки, але й економічні, соціальні. У наступному році плануємо провести Дні Литовської Республіки на Тернопільщині. Маємо підписану угоду про співпрацю, у нас працює п’ять підприємств із литовським капіталом. Нині експорт у Литву сягає 2,4 млн грн, а імпорт – майже 6 млн грн. Крім цього, повідомлю, що досягнуто домовленості про відкриття почесного консульства Республіки Литва у Тернополі. Такі кроки дозволять не тільки зміцнювати співробітництво між Україною та Литвою, але й зміцнять стосунки між органами місцевого самоврядування обох країн, - підкреслив керівник області.
В урочинах з нагоди передачі Литвою Вишнівецькому палацу колекції портретів видатних князів взяли участь аташе з питань культури Юргіса Гєдріса, доцент Історичного факультету Вільнюського Університету Ґенуте Кіркєне, Оксана Дмитерко - представник Генерального Почесного консульства Литовської Республіки у Львові, Наталія Казьоннова – керівника проектів в Україні литовської неурядової організації «Східно-Європейське співробітництво», Ярослав Візняк – кандидата на посаду почесного консула Литовської Республіки у Тернополі. Крім представників Литовської Республіки у відкритті експозиції також взяли участь керівники області, Збаразького району, Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Усі фотокопії портретів найвідоміших представників родини князів Вишневецьких XVII-XVIII століть на полотні виготовлені за кошти Міністерства закордонних справ Литовської Республіки. Упорядник збірки портретів – доцент Історичного факультету Вільнюського університету доктор Ґенуте Кіркєне. Фотомайстер – Клоудіюс Дріскюс.
Фото автора
