Мандрівки Тернопільщиною. Майже стерте (фото)
Ці плитка, дверна ручка, шкрябачка, наче існують та не існують водночас. Пригадуєте казку про дівчину, що йшла та їхала, була з подарунком і без? Ось так і тут.
Водночас збирати ці частинки минулого надзвичайно захопливо, бо ж вони просочуються, як крізь пальці вода. А водночас міцно тримаються поверхні. Від розуміння того, що цим дещицям понад сто років відповідальність за їх збереження посилюється — хочеться втримати їх якнайдовше.
Анна Золотнюк
Фото авторки
