Тамара Коблик

11 вересня в історії Тернопільщини

11

Цього дня народилися:

Білик Мирослав (1948, с. Оріховець Підволочиського району) – архітектор, громадський діяч. Член НСАУ (1986). Доктор архітектури (1989);

білик
білик

Вельбой Володимир (11. 09. 1942, с. Ст. Нижбірок, нині Гусятинського району) – педагог, науковець.  Автор понад 70 наук. праць, 12 науково-методичних посібників та підручників для студентів; має 17 авторських свідоцтв на винаходи;

Григорій (у миру –  Качан Ярослав Михайлович;  11. 09.1939, с. Заставці, нині Монастириського району - 22 листопада 2016) –  церковний діяч УПЦ КП. Від 1995 –  єпископ Запорізький і Мелітопольський;

Григорій
Григорій

Дачинський Станіслав (Daczynski Stanislaw; 11. 09. 1892, смт. Гусятин – 01. 09. 1964, м. Варшава, Польща) – польський актор, режисер;

дачинський
дачинський

Лобур Богдан (11. 09. 1938, с. Гарбузів, нині Зборівського району) – літератор. Брат Т. Лобура. Автор збірок поезій, публікацій у ЗМІ. Його вірші поклали на музику М. Болотний, Б. Андрусишин;

Мазурчук Галина (1958, с. Довге Теребовлянського району) – податківець. Член ради земляцтва “Тернопілля” (м. Київ);

мазурчук
мазурчук

Маслей Віктор (1975, м. Тернопіль) – начальник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

маслей
маслей

Мисула Ігор (1958, м. Тернопіль) – вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1996). Автор 14 винаходів, низки наукових статей;

мисула
мисула

Павлик Василь (1938, с. Поділля, нині Заліщицького району – 06. 04. 2016, м. Івано-Франківськ) – господарник, громадський діяч, вчений у галузі економіки;

Цепко Іван (11. 09. 1899, с. Коршилівка, нині Підволочиського району –  28. 10. 1922, с. Голігради, нині Заліщицького району) –  військовик, громадсько-політичний діяч. 1922 р. восени таємно повернувся в Галичину, де із С. Мельничуком та П. Шереметою очолив партизанський загін, який у с. Мишків знищив кандидата до сейму А. Березовського;

Шерстій Володимир (11. 09. 1960, с. Гнилички, нині Підволочиського району) – іконописець. Персональні виставки у містах Курітіба (2003), Тернопіль, Хмельницький, смт. Підволочиськ. Ікони зберігаються у ТОКМ, приватних колекціях;

шерстій
шерстій

Янкевич Наталія (11. 09. 1967, с. Лозова Тернопільського району) –  господарниця, громадська діячка.

янкевич
янкевич

Цей день в історії Тернопілля:

1675 турки дощенту зруйнували місто Підгайці і замок.

1914 – невдача операцій 4-ї, 3-ї та 2-ї австрійських армій у зв’язку з критичним становищем 1-ї австрійської армії і центральної групи ерцгерцога Йосифа Фердинанда змусила австрійського головкома віддати наказ про загальний відступ.

1920 – у Тернополі припинила виходити газета «Більшовик».  Спочатку - фронтове видання політвідділу 14-ї армії, від 24 серпня - орган ЦК Комуністичної партії Східної Галичини. Редактор — І. Кулик, один із працівників — Мирослав Ірчан. Опубліковано офіційні документи Галревкому, агітаційні матеріали, памфлети тощо.

1928 – на сцені «Міщанського братства» Тернополя (нині - філармонія) виступила всесвітньовідома оперна співачка Соломія Крушельницька.  Дохід від цього концерту йшов на користь «Рідної школи».

1939 – відповідно до директиви наркома оборони СРСР були сформовані управління Українського і Білоруського фронтів (управління армій цих фронтів були створені ще в серпні) під командуванням командарма 1-го рангу С. Тимошенка та командарма 2-го рангу М. Ковальова відповідно.

1941 – у Тернополі створено державну гімназію з українською мовою навчання. Розміщувалася у восьми класних кімнатах та чотирьох кабінетах у будинку колишнього вчительського ліцею при вул. С. Качали, 2. На початку листопада 1941 р. до гімназії зголосилося 960 учнів, серед них 329 дівчат, але німецька влада дозволила прийняти до восьмих класів тільки по 50 учнів, в тому по 5 дівчат у кожному.

1941 – в окрузі «Волинь-Поділля» було утворено Кременецький комісаріат із 12 районами. Комісаріатові підпорядковано волинську частину Тернопільщини, а саме: Кременецький, Шумський, Лановецький райони, а також частину Збаразького району. Окружним комісаром призначено державного радника Фріца Міллера.

1948 – в с. Дубівці Тернопільського району відбувся бій між повстанцями “Птахом” та “Хитрим” і 5 більшовиками.

1992 – вийшла постанова КМУ щодо випуску книги «Реабілітовані історією», в серію яких включені томи «Реабілітовані історією. Тернопільська область».

2014 – у с.Костільники Бучацького району поховали місцевого жителя, Військовослужбовця аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Руслана Стапулу, який загинув від вибухової травми 3 вересня 2014 у селі Цвітні Піски на Луганщині.

В Україні сьогодні  відзначають День українського кіно.

Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з’явилося з виходом президентського указом 12 січня 1996 року.

1кіно
1кіно

Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.

Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.

Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.

З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно — це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії — здебільшого через слабке фінансування галузі.

Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

1фізкульт
1фізкульт

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба, почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного. Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР.

Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відмічені «золотим м’ячем» як найкращі футболісти Європи. Визнана у світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзові) — це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличко, Олександра Усика, плавчиню Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонова, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, альпініста Владислава Терзиула, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

Всесвітній день надання першої медичної допомоги.

Цей день почав своє існування в 2000 році. Від тієї пори він проводиться щорічно у другу суботу вересня. А ініціювали проведення свята національні організації — члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

1першадопомога
1першадопомога

Основною метою Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги є навчання пересічної людини наданню найпростішої, але так необхідної медичної допомоги у різних життєвих випадках. Адже вчасно надана допомога людині часто відіграє вирішальну роль в зменшенні страждань та запобіганні можливим ускладненням а інколи і в збереженні життя.

Особливо гостро і нагально це питання стоїть зараз, в цей складний для нашої країни час, кожен з нас просто зобов’язаний знати найпростіші медичні заходи, щоб допомогти і самому собі і людині, яка потрапила в біду на твоїх очах. Такі заходи не віднімають допомоги лікаря чи фельдшера, а є лише попередніми, спрямованими на те, щоб потерпілий протримався до їх прибуття чи до відправлення в лікувальний заклад.

Пам’ять про Усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

1усікновення
1усікновення

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.

Іменини сьогодні святкує Іван.

Вибір читачів за тиждень

Відео