Мандрівки Тернопільщиною. Під знаком зелені (фото)
Не перестаю дивуватися, сказати б, цілеспрямованості зелені. З яким терпінням, впертістю, цілеспрямованістю вона захоплює території.
Усі ці зарослі й напівзарослі споруди, огорожі, що ледь стримують квітники, ба навіть буває, зелень зсередини захоплює будинок, і бачиш вікна, які ось-ось проломлять “тендітні” рослини. Звісно, найзеленіші руїни, проте й будівлі не так давно полишені самі на себе, теж, трапляється, потраплять під цю окупацію.
Зрештою, так природа бере своє. Нині ж поглянемо на будинки — світські та сакральні — замаєні, наче до свят.
