Саме так, звичайна свиня, виявляється, не тільки може дати смачне м'ясо і сало, але й допомогти тим, хто втрачає з тих чи інших причин зір.

Для багатьох відвідувачів виставки новітніх технологій, що кілька днів демонструвалась у Тернополі під час виїзного засідання Міжнародного трейд-клубу в Україні, така інформація стала просто сенсаційною. А дізналися вони про неї зі стенду Інституту біомедичних технологій Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського.

Про операції з використанням рогівок свині для людини прошу розповісти директора Інституту біомедичних технологій ТДМУ, професора кафедри загальної хірургії Тернопільського медуніверситету, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки Володимира Бігуняка.

- Пане Володимире, ця методика маловідома  для пересічних  відвідувачів виставки…

- Почав би ось з чого. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ураження рогівки внаслідок травм та опіків - одна із найважчих патологій ока. Вона входить до трійки основних чинників втрати зору, сягаючи майже 40 відсотків.  

- А що, медики, офтальмологи не можуть завдяки сучасному, прогресивному лікуванню, якось змінити цю ситуацію?

- Скажу відверто, усі традиційні технології консервативного лікування за травматичних пошкоджень очей і виразок рогівки не завжди мають позитвиний ефект, тому що ураження рогівки досить часто вимагає оперативного втручання. І ось тут допомагає саме кератопластика.

- Що це таке?

- Кератопластика - це пересадка рогової оболонки, а також вродженої, спадкової і набутої патології рогівки ока. Ще у 30-х роках минулого століття академік Володимир Філатов запропонував використовувати очі померлих людей як матеріал для кератопластики. Але сьогодні це поки що неможливо. Це у нас заборонено. У наш час діє «Закон про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини». А там є стаття 16, яка передбачає так звану презумпцію незгоди, тобто унеможливлює використання тканин та органів померлих людей. По суті, недосконалість законодавчої бази в цьому аспекті призупинила розпочаті колись подібні операції.

- Який же ви знайшли вихід?

- Ми розв’язали проблему дефіциту донорського матеріалу в офтальмології, не порушуючи закону та етичних норм. Створили біологічний замінник рогівки. Назву це слово, трохи складне, а саме – кератоксеноімплантат. Йдеться про рогівку свині, яку ми запропонували використовувати під час складних операцій на оці.

Професор Володимир Бігуняк

- Пане пофесоре, Ви автор цієї ідеї та виробництва  кератоксеноімплантату і використання його в офтальмологічній практиці. Що передувало такому, як я бачу тут на стенді, запатентованому винаходу?

- Ми тривалий час робили експерименти на тваринах, спочатку на кролях, потім – на свинях, вивчаючи способи та методи приживлення свіжих рогівок при різноманітних травмах і патологічних захворюваннях очей. Співпрацювали і далі співпрацюємо з командою фахівців Одеського інституту очних хвороб і тканинної терапії імені академіка Філатова. Їхні спеціалісти і довели доцільність та можливість використання рогівки свині у вигляді імплантанту в офтальмологічній практиці. І ось, після успішної апробації та, повторюю, патентування, ми запровадили цей метод у широке використання.

- Скільки проведено таких операцій із заміни рогівки?

- На Тернопільщині, в обласній клінічній лікарні, провели вже 42 операції. Загалом же ксенорогівки нині використовують у багатьох клініках України. Імплантат з ока свині повернув зір сотням пацієнтів із Харкова, Одеси, Рівного, Ужгорода, Тернополя. Кожна операція – це порятунок ока від його знищення. Більше того, зір навіть відновлюється, поліпшується. Правда, при центральному ураженні ока – ні, а якщо воно перефирійне, то зір помалу відновлюється. Головне – що око не втрачене. Ось що важливо.

- А відбувається процес заміни рогівки?

- Коли рогівку забираємо у свині, її обробляємо спеціальним кріопротектором, консервуємо при наднизькій температурі до мінус 196 градусів. Пізніше імплантат проходить спеціальний технологічний контроль і стерилізацію, упаковується в герметичну упакову. І все, ось в цих пакетиках рогівка готова до транспортування і використання у медичній практиці.

- А потім, власне, сама операція? Вона, мабуть, триває довго?

- У середньому до години. Імплантат за одну годину до операції беруть із поліетиленої упаковки та інкубують в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду впродовж однієї години. Потім зволожений кератоксеноімплантат вирізують у такому розмірі, який потрібен для ока пацієнта, кладуть на його око, зашивають краї і все – операція завершена. Через кілька днів пацієнта виписують додому, призначають лікувальні краплі для ока. Орієнтовно через півтора – два місяці імплантат розсмоктується і на пошкодженому місці з’являєтсья нова рогова оболонка.

- Це просто фантастика. А операції мають вікові обмеження?

- Ні, вік тут значення не має. Більше того, якихось алергічних проявів чи відторгнення імплантату жодного разу не було виявлено ні в одній із вікових груп…

Ось так, наукова думка наших земляків, помножена на тривалі досліди і експерименти, довела, що фантастичні припущення і передбачення можуть стати реальністю. Свідчення цього – сотні людей, котрі знову стали бачити завдяки свійській тварині, яка у нас століттями використовувалась тільки за одним призначенням…

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора