Пані Галина проживає в селищі Архангельське на Херсонщині майже 80 років. Перший день повномасштабного вторгнення пригадує чітко, пишуть на сторінці Тернопільської обласної військової адміністрації.

Жінка розповідає про велику техніку і багато різних людей, які постійно кричали і не дозволяли виходити з хати:

Мені тікати не було куди, я й зосталася. Був сильний обстріл, дах з хати зняло, вікна повибивало, стіна дала тріщину, але я лишилася жива. У нас всілякі були…і росіяни, і буряти, кричали голосно, обшуки влаштовували, за чоловіками питали. Жорстокі були, якось кажуть мені:

- Мать, дай сигарети…

А я кажу:

- Та нема у мене.

А він мені:

- Як найду, пальці відрубаю.

А я його тоді й запитую:

- Синку, скільки ж тобі років, що ти до нас прийшов пальці рубати?

А він мені:

- 22...

Важко було. Світла, газу немає досі. Але Бог почув нас, привів нам добрих людей…

Команда тернопільських будівельників завершує відновлення будинку пані Галини. Уже перекрито дах, на черзі монтаж вікон й відновлення благоустрою.

Читайте також: Будівельники з Тернопільщини відновлюють знищені будівлі на Херсонщині

Фото: Пліч-о-пліч