Під час археологічних розкопок у с. Почапи були знайдені ливарні формочки, які відносяться до Висоцької культури. Приладдя ювелірного ремесла виявилося досить цікавим, адже окрім кам'яних та глиняних формочок знайдено ще й бронзові. Знахідки цієї археологічної культури передали у Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Найбільшу кількість ювелірних ливарних формочок знаходять у літописному граді «Бозкоу». За допомогою таких форм відливали не тільки ювелірні прикраси — хрестики, ґудзики, сережки, щитки на персні, а ще й бронзові кельти та круглі стержні. Ці давні ливарні форми майстрів-ювелірів виставлені для огляду в експозиції археології і середньовічної історії музею.

- Це одна з найдавніших професій, що зародилася у стародавні часи. Від первісного намиста з річкових мушель та ікл диких тварин до шедевральних кольє пройшли десятки тисяч років. Дане ремесло передбачає обробку дорогоцінних каменів і металів, промальовування ескізів, моделювання та втілення задумів у життя. Тут поєднується романтизм з рутиною, що дарує майстру натхнення та завзяття, – пишуть на офіційній сторінці Тернопільської обласної ради. 

Високого рівня ювелірне мистецтво досягло за часів княжої Русі. Вироби того часу були дуже різноманітні, оскільки майстри знали багато технік. Знахідки, що збереглися до наших днів, дають нам уявлення про досконалість золотникарської техніки. Німецький хроніст Ламберт Герсфельдзький із захопленням описує подарунки князів Ізяслава і Святослава Ярославичів імператору Священної Римської імперії німецького народу Генрихові IV, бо таких коштовних речей ця країна ще не бачила. Найдавнішими інструментами ювеліра були голки, молотки, пінцети і ливарні формочки, виготовлені з каменю або глини.

Робота ювелірів — унікальна професія. Вона поєднує художній смак і математичну точність розуму. Тому випадкових людей серед ювелірів немає. Щоб створювати по-справжньому унікальні коштовності, потрібно занадто сильно бути закоханим у свою справу.

Фото з допису