Музей «Львів Стародавній» виділив куточок для творів відомих митців з Тернопільщини (фото)
Цього тижня у Львові відчинив свої двері інноваційний музей «Львів Стародавній», створений у підземних лабіринтах церкви Преображення Господнього, розташованої на вулиці Краківській, 21.
- За допомогою інноваційних технологій ми показуємо історичний літопис нашого міста від XIII століття до 1772 року, - часу, коли Галичина відійшла до складу володінь австрійських Габсбургів внаслідок першого поділу Польщі. Головна мета нашого музею - об'єднати мешканців міста навколо його історії, показати Львів як перлину Європи та культурну столицю України. Хочемо підняти імідж міста за допомогою історичних постатей – героїв минулого, зрештою, привабити туристів цим культурним об’єктом та історією багатьох народів, які брали участь у розбудові Львова. Думаємо, що такий музей стане однією з візитівок Львова, туристичною «родзинкою», яка дасть поштовх для розбудови інноваційних культурних закладів у місті та краї, - каже директор музею Борис Данилів.
У день відкриття музею його перші відвідувачі в одному із куточків підземелля змогли побачити полотна заслуженого художника України з Теребовлі Миколи Шевчука, його дочки Марічки Тимчук, теребовлянки Марії Ворончак, заслуженої майстрині народної творчості України з Тернополя Людмили Павлової.
Їхні твори органічно вписалися у історико-композиційну канву самого музею.
«Львів Стародавній» успішно поєднав інноваційні технології та безцінні історичні експонати з приватних колекцій та фондів українських і європейських музеїв. Лише за одну годину в захоплюючому мультимедійному 5D форматі (діорами, запахи, звуки, реалістичні фігури-реконструкції визначних осіб) за допомогою медіагіда на 9-ти мовах можна ознайомитися з багатовіковою історією Львова та різних народів, що разом жили і розбудовували місто в період з IX до XVIII століття.
Як розповідає Валерій Галан, автор та ідейний натхненник масштабного національного проєкту «Становлення української нації», складовою частиною якого є музей «Львів Стародавній», до створення такого музею було залучено майже 20 наукових інститутів та кафедр, музеї України та світу, значна кількість культурних волонтерських та громадських організацій.
А також ідею Валерія Галана втілювали скульптори, гримери та пастижери, художники-костюмери, майстри з історичної зброї, кіносценаристи, актори, психологи, політтехнологи та провідні декоратори.
- Пане Валерію, я так розумію, що у музеї презентовано результати спільної пошукової роботи провідних вчених, археологів, мистецтвознавців, задля одного - створення цілісного образу минулого міста?
- Саме так. Тільки додам одне слово – «вперше». Саме вперше, як би це комусь не здалося амбіційно-пафосно, але у Львові вперше створено музей, який спонукає вас вдивитися в минуле, щоб осягнути сьогодення і побачити обрій майбутнього.
Водночас, готуючи цей проект, ми виокремили, як би це не було дивно, три негативні риси нашої нації, які нам усім потрібно змінювати.
- Які ж ці риси?
- Перша, це – неповага до себе. Не всі українці, на жаль, поважають себе. І це проявляється у їхній поведінці, діях. Друге – ми погано знаємо власну історію. Якби ми її знали, бодай наполовину, то зрозуміли б, чим ми маємо гордитися і що ми маємо захищати.
Будемо відвертими, часто нашу історію привласнювали, розподіляли між собою наші сусіди, які й нині гордяться цим, піднімають імідж своєї країни, свої народів, своєї країн.
- А ми у цей час...
- А ми скромно, як кажуть, «пасем задніх». Тому ми хочемо змінити таку ситуацію. У тому числі ось такими проектами, як цей, щоб знати свою історію. І третє. Багато хто з українців жив й нині живе із «вуаллю» невдах, тавром меншовартості. Так ось, наш проєкт покликаний об’єднати українців навколо своєї історії, піднести імідж України і зняти оту «вуаль», оте тавро «недонації» чи «недонароду». І бодай буде частина людей, які відвідають наші музеї у Києві і тут, у Львові й в інших містах, де ще їх створюватимемо, то упевнений, ці люди знатимуть, що вони мають і що у випадку потреби вони підуть захищати.
І ще, будемо відвертими, за останніх 400-500 років наша нація носила «окуляри» то Варшави,то Москви, то інших деяких країні. І ми світ й свою історію бачили у тих пропорціях, які дозволяли нам бачити такі «окуляри».
- Але ж ситуація змінилася...
- Так і це дуже добре, що за останніх 30 років українські вчені-науковці отримали можливість працювати в архівах, музеях інших країн, набираючи й концентруючи величезний масив історичних фактів, документів, матеріалів, які дають нам новий погляд на ті чи інші усталені стереотипи.
- Дійсно, нині такої інформації дуже багато.
- Так, але біда, що вона, ця інформація, так би мовити, ходить «по горизонталі», у певних колах науковців істориків, студентів профільних вишів і мало доходить до соціуму. То ми повинні оцю всю інформацію донести до кожного українця, наших сусіді. І саме у цьому – теж мета нашого проекту.
- А що, мета решти музеїв – інша?
- Я цього не кажу, Але тут є ще одна проблема Більшість музеїв в Україні – мої ровесники. Ось мені 60 років і, повторюю, переважна більшість українських музеїв мають стільки ж чи більше років. Їх облаштовували за технологіями тих часів, зрештою, менталітет цих людей був іншим. А нині без гаджетів, мультимедійних засобів люди не обходяться, на відміну від музеїв, які, на жаль, рідко використовують новітні технології. Тому й створюємо такий музей, де б людина захопилася усім побаченим тут, за допомогою інноваційних технологій.
- Тобто, робите те, чого поки що, не можуть зробити інші, у тому числі й організатори екскурсій, пізнавальних туристичних маршрутів?
- Це так. Бо, скажімо, туристичні фірми не мають можливість залучити таку велику кількість вчених, дослідників старовини, які б могли розробити певні оригінальні маршрути чи створити захоплюючи туристичні локації.
- Хоча б побіжно, що є основою музею?
- Музейна композиція, фактично, складається, передусім, із історичних фігур, а їх буде щонайменше 40, виготовлених максимально схожими на історичні персонажі, відомих та невідомих загалу. Вони «розмовляють», є і аудіогід на дев’ятьох мовах, все це доповнює контент на стінах. Тут же – діорами із звуками, ефектами, запахами, іншими речами, як перенесуть глядача-відвідувача у ту чи іншу епоху, аби зануритися в цю атмосферу. Є ще й інформаційна складова – монітори, QR-коди, які дозволяють більше дізнатися, отримати обширнішу інформацію, яка не помістилася тут, в музеї.
А ще - мапи на підлозі, скажімо Руського королівства, яке було більшим, ніж пів нинішньої Європи, карти Львова у різні часи, кожного століття. Хоча, за великим рахунком, це музей нематеріальної спадщини нашої нації. Йдеться про більш ширше поняття, бо певний експонат має свою ціну, вартість.
А те, що скажімо, зробили засновники Львова, його інші знакові особистості, воно ціни немає. Це щось більше, безцінне і це все треба осмислити...
- Пане Валерію, ключовий акцент музею «Львів Стародавній», який він?
- Головний акцент... Напевно, найголовніше - показати багатогранний розвиток міста в політичному, духовному, культурному та економічному зрізі в усіх століттях.
Адже в експозиціях музею відтворено періоди життя Львова за різних державних утвореннях, які творилися за допомогою багатьох національностей, які проживали в місті в той час. Хочемо зримо показати, як упродовж 800 років багатонаціональне місто львів’яни розбудовували, творили його славу та міжнародний імідж.
- Історичний відтинок, який охоплює музей – обмежений?
- Поки що так. Музей охоплює історичні події міста починаючи від першої літописної згадки і до 1772 року, але проєкт матиме продовження, включно до подій 2021року.
Важливо, на мою думку, що ми робимо акцент на позитиві, на наших перемогах, оптимізмі нашої нації, показуємо такі історичні факти, щоб людина виходила із подібних музеїв окриленою. Щоб вона відчула , що ми, українці – сильний, незламний і талановитий народ, що ми – патріоти своєї країни, люди, які люблять Україну, розбудовують її і прославляють.
Тому, вірю, після відвідин цього музею у кожного, і не тільки львів’янина додасться гордості, самоповаги, власної гідності та шляхетності. А спільнота, де люди все це мають і відчувають у собі, здатна творити і створювати для себе те, чого вона варта – благополуччя та краще майбутнє...
Фото автора