Мистецтво заради задоволення: тернополянам розповіли про секрети душевної музики (фото)
Лідер гурту «Epolets» Павло Варениця перебував у Тернополі. ТЕРЕНу вдалося поспілкуватися із відомим музикантом. Хлопець розповів про свій творчий шлях, про те, як у дитинстві мріяв бути моряком, та чому музика у його житті перемогла.
unnamed (39)
- Ким ви хотіли стати в дитинстві?
- Моряком. І я ним був. Я працював моряком десь п’ять років. Потім я залишив море, адже зрозумів, що не викладаюся у цій справі на всі 100%. Я швидко йшов по кар’єрних сходинках, але зрозумів, що це не моє. Адже я постійно думаю про музику, постійно хочу повернутися додому, незважаючи на те, що коли повертався додому, хотів назад у море. Але музика взяла гору.
- Яку музику ви граєте?
- В основному це рок музика. Я пишу пісні про те, що мене хвилює. А хвилює мене, як і будь-яку звичайну людину, дуже багато речей. Серед основних: стосунки між людьми, з жінками, з друзями. Це пісні про нашу групу, про стосунки між групою, про стосунки між звичайною людиною та суспільством.
- Якою ми можемо назвати цю музику?
- Це дуже складно назвати музику одним якимось словом. Вона просто реальна, душевна і, звичайно, емоційна.
- Хто пише тексти?
- Я пишу тексти. Звичайно є редактори. Якщо це англійська мова, то це один редактор, якщо українська – інший. Але вони лише радять, а змінюю текст все ж таки я.
- Свої пісні самі собі наспівуєте?
- До студії, до того, як я цей трек запишу, - це точно.
- У вас є творча мрія?
- Так, але я не знаю чи це можливо у наш час. Адже час рок музики пройшов, час музики такої, якою вона була у 70-ті – 80-ті роки закінчився. Зараз зовсім інший ринок, зовсім інша структура шоу-бізнесу. Але я мрію зробити якусь таку пісню чи альбом, який будуть згадувати і казати: ці хлопці з України і вони зробили круту штуку.
- Від чого ви отримуєте найбільше задоволення?
- Я завжди відчуваю велике задоволення, коли я написав круту пісню. Інша історія, коли ти виходиш на сцену, і коли ти повертаєшся після концерту у гримерку і ти відчуваєш, що круто зіграли. Це різні емоції, але що перші, що другі надихають і надалі творити.
- Хто є вашим кумиром?
- У мене немає одного кумира, я люблю і надихаюся багатьма музикантами.
- Щось від них запозичуєте?
- Звісно, це - від поведінки на сцені до якихось поворотів у мелодії.
- Яким ви бачити свого ідеального слухача?
- Я не пишу музику для когось, а тоді, коли є натхнення. Переважно я орієнтуюся перш за все на мелодію, а не на зміст пісні, адже кожна мелодія сама по собі несе якийсь зміст. Я музикант і надаю перевагу музиці перш за все. Ми не російський рок, наша музика не базується на тексті.
- Як ви оцінюєте стосунки в колективі? Ви розподілили собі якісь ролі?
- Ну завжди за все відповідав я. Просто є гітарист наш, який більше розуміється на аранжування, тому цю справу я завжди довіряю йому.
- Ви концертами робите підсумок частини свого творчого життя, чи ви під час концертів теж творите?
- Я дивлюся, як сприймається на концерті музика слухачами. Якщо я бачу якісь помилки, це стосується і плейлиста на концертах і аранжування. То я стараюся такі помилки повиправляти, і зробити так, щоб і мені і слухачеві сподобалося.
- Ваша музика може заробляти?
- Розумієте, мистецтво заради мистецтва – це егоїзм, і я не розумію заради чого його робити. І тому, я за мистецтво – заради задоволення.
