Берег колишнього Каховського водосховища на Дніпропетровщині вкритий мушлями, а з висохлого ґрунту проросла біла верба. Еколог Вадим Манюк розповів Суспільному: за майже рік після підриву російськими військами Каховської ГЕС на 150 тисячах гектарів штучно створеної водойми утворився густий ліс.

Флора, за його словами, різноманітна: більшу територію займає верба заввишки 2,5-3 метри, водяний щавель та західний каркас.

Абсолютно очікувано було, що саме верба займе такі позиції в плавнях. Тобто вона завжди по річках, по річкових долинах, вздовж водойм першою розселяється на піщаних мілинах, на косах. Відповідно дно Каховського моря в перший рік після зруйнування греблі стало величезною такою піщаною косою. Це просто ідеальні умови для проростання верби. Вражає те, скільки насіння, адже за один сезон фактично нізвідкіля вистачило, щоб засіяти весь Великий Луг. Майже 150 тисяч гектарів природних насаджень утворилося, — говорить Вадим Манюк.

За його словами, якщо дивитись на ліс в цілому, то він однорослий — в середньому 2,5-3,5 метрів у висоту. Новим насінинам, каже еколог, на даній місцевості уже немає шансу прорости, бо немає протічної води. Тож тепер дерева між собою будуть конкурувати, а з часом почнеться природний процес саморозріджування: на 10 метрів залишиться одне дерево.

 

Берегова смуга Каховського водосховища. Суспільне Дніпро

Щодо інших рослин, то еколог зазначає, що вони також вони поступово зникатимуть.

Щавель водяний — типовий такий плавневий вид, йому потрібна вода. Він зараз її тягне з тріщин в глибині, але якщо далі нічого не буде мінятись, то тут буде сухіше і ці види поступово зникатимуть, — каже він.

Шпарини, які утворилися на дні Каховського водосховища. Суспільне Дніпро

Шпарини, які утворилися на дні Каховського водосховища, розповідає Вадим Манюк, також виконують екологічну функцію, з них також проростають рослини.

Каркас західний проростає збоку, зі шпарин, які утворилися при розтріскуванні мулу. Якби тут був суцільний ґрунт, без тріщин, у цих насінин не було би шансів прорости. У цих шпаринах якраз буде найбагатший ґрунт через те, що в нього все буде стікатися. для нас це шпарина, а для екосистеми це щось необхідне. Те, що створює додаткове біорізноманіття, — говорить еколог.

Нагадаємо, вночі, о 02:50, 6 червня 2023 року російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС в Херсонській області.

Руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року призвело до викиду 18 кубічних кілометрів води упродовж трьох-чотирьох діб, унаслідок чого було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра.

Фото та відео Суспільне