На Тернопільщині відтепер навіть кози матимуть свій фестиваль (фоторепортаж)
Перший фольклорно-мистецький фестиваль «КозаФест» триває у райцентрі Козова.
Восьму годину поспіль у Козові продовжується Перший фольклорно-мистецький фестиваль «КозаФест».
Усупереч прогнозам скептиків, як для Козови, на оригінальне дійство прийшло таки багацького людей. Зрозуміло, основними «героями» цієї мистецько-розважально-пізнавальної імпрези були різношерсті кози – Баськи, Маськи, Юльки, Василинки та інші рогатенькі створіння, яких привели сюди козівчани. А деяких кіз доставили із Козлова, Теофіпілки, Будилова та інших навколишніх сіл.
Цілком серйозно ведучі свята повідомили святкове зібрання, що Козова ініціює створення Асоціації осідків кози, куди запрошують увійти ті громади в Україні та світі, для яких коза уособлюється із рідним населеним пунктом. Так що, ангорські, новозеландські, німецькі бурські, зааненські, нубійські кози мають шанс потрапити наступного року в гості до своєї козячої родини у Козову. Правда, коли ведучі згадали і кіз придонської і оренбурзької порід, то юрба одразу ж зреагувала на це, мовляв, не треба нам ні їхніх оренбурзьких кіз, ні їхніх «оренбургских пуховых платков». Та ж ті кози не винні, що живуть в країні, де ну дуже багато впертих баранів, від яких багато що залежить. Але то –таке…
Справжнім шоком для деяких козівчан було те, що кожному, хто привів на майдан козу – давали не тільки грамоту, але ще й 200 гривень! Це, як сказали ведучі - на сіно для кози. Навколо почулося, що мовляв, я ж не вірила, що будуть гроші давати, та ще й стільки, знала б привела, це точно. Згодом, після козячого дефілювання, діти почали чіпати козам на роги різнокольорові стрічки. Цей процес називався «KOZA fashion day». На щастя, обійшлося без травм. Хоча, деякі особливо гонорові кози, вбрані у патріотичні строї, таки проявляли агресивність, особливо до тих, хто підходив до них у червоному чи біло-синьо-червоному одязі. Але таких у Козові цієї неділі було мало.
А ще, у програмі були перформанс «Ой, кізонько моя…», розмальовка дитячих облич у стилі «аля Коза» , майстер-класи для дітей та дорослих, козячі ігри та забави, обласні змагання з перетягування линви, була і найбільша черга біля продукції Тернопільського м’ясокомбінату / бо ж ціни, ціни, я вам скажу, Козова ще таких не бачила! /. Було і спецпогашення ювілейного конверту печаткою фестивалю із графічним знаком кози, філателістична виставка «Коза та Козова», господарські посиденьки, пригощання козацьким кулішем та юшкою. До речі, саме в оці хвилини, коли ви переглядаєте цей фоторепортаж, у Козові тривають гутірки «Козова крізь століття», «Коза-годувальниця», «Кооперація як шлях виходу з кризи - гуртом і батька легше бити» за участю козлярів, фермерів та представників сільгоспкооперативів. Хоча десь близько 22-ї офіційно фестиваль має закритися, але, кажуть, що мінімум до 23.57 ще триватимуть виступи самобутніх гуртів та будуть «Українські гопацульки». На них, якщо дуже хочете, ще можна встигнути. Зрештою, скільки там тої дороги, до Козови! З Тернополя – 39 кілометрів і вже там. А що, може спробуйте, воно того вартує, аби відчути дух Першого фольклорно-мистецького фестивалю «Коза Фест» і випити на ніч склянку-другу свіженького козячого молока, там, у Козові, де ще вирує свято…
Олег СНІТОВСЬКИЙ
Фото автора
