Молода талановита художниця Наталя Чубак, одна з небагатьох в Україні пише ікони за старовинними візантійськими технологіями іконопису, яким понад 1000 років, дотримуючись певних канонів (правил). Іконописець, каже Наталя, має добре знати богослов`я, перш ніж братися за пензель, бо без цього неможливо відтворити автентичність образу. До того ж сам митець має бути глибоко віруючою людиною і отримати благословення від священика. На таку роботу молоду художницю благословив парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що у місті Борщеві, о. Богдан Боднар.

Наталя родом із Борщева, сьогодні живе і працює у Львові, пише tenews.

У Борщівській школі мистецтв, де вона навчалася на образотворчому відділі, ще досі пам`ятають цю талановиту ученицю, а її роботи прикрашають стіни закладу і до сьогодні. Змалку знала, що стане саме художником. А вже пізніше, коли навчатиметься у Львівському коледжі декоративного та ужиткового мистецтва, побачить прекрасні іконописи талановитих митців і «захворіє» ними назавжди. Згодом, навчаючись на факультеті монументального живопису Львівської національної академії мистецтв, поряд із пейзажами у неї з,являються перші ікони. У цьому мистецькому закладі навчалася у відомих художників Ярослава Шиміна, Мар`яна Бесаги, Степана Юзефіва.

Магістерська робота і диплом-інсталяція випускниці Наталі Чубак під назвою «Щоденник» знайшли схвальні відгуки колег, викладачів і почалась рутинна творча робота на ниві художнього мистецтва. Хоча сама художниця переконує, що ця робота дарує їй неабияке натхнення і насолоду , а творчому запалу молодої майстрині пензля можна лише подивуватися.

Чи важко писати ікони? На це питання майстриня відповідає так: ця робота є більше відповідальною, аніж важкою.

- За переказами, перші ікони були написані євангелістом Лукою ще за життя Богородиці, - розповідає Наталя Чубак. – «Благодать того, Хто народився від Мене, і Моя милість із цими іконами нехай перебуває», - сказала Пречиста Діва, побачивши образи. З того часу вони мають важливе значення. Але у давнину їх писали, дотримуючись певних правил. Пізніше ікони писали, як кому заманеться, і тому втрачалась ота автентичність, яка сьогодні відроджується.

- У чому це проявляється саме в твоїх роботах?

- В першу чергу, як я вже говорила, працюю за давньою візантійською технологією іконопису, а також технологією епохи барокко. Починаю із вибору дошки, вона обов`язково має бути липовою. Далі важливою складовою є левкас (грунт) на основі кролячого клею, яйцева темпера, яка виготовляється із жовтка і оцту, натуральні пігменти і сусальне золото. Багато часу витрачається на підготовку дошки, оклад золота. Фарби виготовляються з порошку, отриманого від розтирання коштовного каміння і мінералів.

- Коштовного каміння? Ну тоді це справжні «золоті» ікони!

- Можна сказати і так. Саме перелік цих складників забезпечує високу якість, надійність та довговічність. Ті ж художники, які не розуміють стародавньої іконописної мови, намагаються живописати так, аби приємно було оку, або ж так, як хоче замовник, щоб просто було красиво. У мене є теж чимало таких замовлень, але я завжди наголошую, що пишу їх із дотриманням усіх канонів. Якщо бачу, що замовнику це не підходить, бо він таких речей не розуміє, або ж наші погляди розходяться, - не берусь за таку роботу. Переконана, що канонічність не пригнічує людської волі.

- А ти можеш сказати, що сьогодні спостерігається неабиякий інтерес до такого канонічного іконопису?

- Звичайно, і то неабиякий. Люди стали більш ретельно вибирати собі духовні обереги, особливо це стосується вінчальних ікон, якими батьки благословляють молодят. На одній іконі зображений образ Спасителя, її після вінчання дають нареченому, а на другій - Пресвятої Богородиці. Цю ікону вручають нареченій. Перед вінчальними іконами пара дає обітницю взаємної вірності та любові. Вінчальна ікона є сімейною реліквією і передається батьками своїм дітям. Тому так важливо, щоб вона була написана і з любов’ю, і з вірою в Бога, і з дотриманням усіх прадавніх правил. Навіть невеликий надпис на ній має своє символічне значення, а це дуже важливо. Вважається, що ікона – це Біблія для неписьменних, тому говорять, що ікону пишуть, а картину малюють.

- Цікаво. Наталю, я багато чула про так звані «мірні» ікони. Яке їх значення і чому саме така назва?

- Це дуже важливі реліквії. Їх замовляють, коли народжується дитинка. На іконі в повний зріст пишеться святий небесний заступник новонародженого, а його образ вибирається згідно імені, яким названа дитина. Висоту дошки роблять такою ж, як і зріст немовляти при народженні. Звідси і назва ікони – «мірна». ЇЇ дарують дитині при хрещенні і вона супроводжує людину все життя, як молитовний образ для зв`язку із Богом.

- А які із відомих ікон є помічними, чудодійними? Які варто в першу чергу мати у себе вдома?

- Для дому порадила б «Семистрільну». Зазвичай, на ній зображується Божа Матір, серце якої пронизують сім мечів. Число 7 у Священному Писанні означає повноту чого-небудь, в даному випадку - повноту всього того горя, «печалі і хвороби серцевої», які перенесла Пресвята Діва в земному житті. Її вішають при вході до хати для захисту від людей, які йдуть до нас з поганими намірами, від людей заздрісних, з черствим серцем. Ще добре придбати «Богородицю Неустанної Помочі», це дуже красива ікона, яку вважають найчудотворнішою у світі. Давній переказ Східної Церкви розповідає цікаву історію. Коли Діва Марія побачила на власні очі цю ікону, то промовила: «До тієї ікони прив’яжу свою опіку». Святий Лука залишив ікону в Єрусалимі у тому будинку, у якому згодом померла Пресвята Діва Марія. Надзвичайною силою володіє не лише сама старовинна ікона, але і копії, що були прикладені до оригіналу. І ще б порадила ікону Святого Миколая та «Вифлеємську Богородицю». Св. Миколай приходить на допомогу під час стихійного лиха, до нього моляться, вирушаючи в далеку дорогу. Він вважається захисником бідних, скривджених і несправедливо засуджених, а також вважається покровителем шлюбу. «Вифлеємська Богородиця» прославилася багатьма чудесами, до неї моляться молоді жінки про дарування дітей. До речі, це єдина з ікон Божої Матері, на якій вона зображена усміхненою.

- Скільки часу іде на написання однієї ікони? І в кого найбільше викликають цікавість твої роботи?

- На написання однієї роботи іде від п’яти до чотирнадцяти днів, усе залежить від її розміру. Зазвичай я пишу невеликі ікони, але при замовленні враховую побажання людини. Коли готую роботи на виставку, то сама обираю ту, яка мені найбільше до душі. Сьогодні великий інтерес до ікон виявляють інтелігентні люди, священики, лікарі, вчителі, бізнесмени.

У процесі вибору є одна помічена мною і майже незмінна закономірність: людина, не вагаючись підходить, наче загіпнотизована, до якоїсь однієї ікони, і вона засвічується такою небесною красою, яку може побачити тільки той, кому вона, так би мовити, симпатизує. Відбувається ніби взаємний вибір. Мені завжди приємно, коли я бачу такі моменти, значить, те світло, яке я передала в своїй роботі, захопило людину, вона зрозуміла її суть. Кожна ікона несе в собі повчання, певну інформацію, велику благодатну силу зцілення. Їх треба вміти «читати». В цьому і є їх цінність.

Для наших читачів, які цікавляться значенням і чудотворністю ікон, Наталя Чубак подає перелік найвідоміших із них.

Володимирська - образ матері заступниці у всіх бідах і печалях.

Відчайдушних єдина надія - благополуччя і процвітання.

Почаївська - дарування здоров'я і чудес допомоги в потребах.

Іверська - захист від ворогів і недоброзичливців.

Утамуй мої печалі - втіху в сумні моменти життя.

Феодорівська - перед цією іконою моляться у важких пологах.

Єрусалимська - сімейне благополуччя, здоров'я, зачаття дітей.

Тихвинська - моляться про здоров'я маленьких дітей.

Троєручиця - зцілення хвороб рук і ніг.

Благодатне небо - дарування Божої Благодаті у повсякденному житті, допомоги в справах.

Розчулення - благополучне заміжжя дочок, щастя і достаток.

Смоленська - моляться про допомогу в пошуках правильних шляхів у житті.

Барська - хороші стосунки у сім'ї.

Жировицька - моляться про хорошу дівочу долю, про щасливий шлюб.