Карту діалектів Західної України опублікував сайт «То є Львів». Із публікації можна дізнатися, що наприклад, звичне для Тернопільщини слово ровер чи велосипед, у Закарпатській області перетворюється на біціґель. А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть просто – «колесо».

Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу і на який на Тернопільщині кажуть просто - «шматка», на Волині це – «ганчірка», а на Прикарпатті – «стирка».

Майже у всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують деку. Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть на неї - «бляшка». Закарпаття ж називає деку «тепшею».

А звичне для тернополян слово «стрих», це те саме, що на Закарпатті чи Буковині «подря».

Майже вся Західна Україна використовує слово «деруни». Винятком є Тернопільська область, де цю страву називають «тертюхи», а частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує «тертими пляцками», а північна частина Рівненщини – «бульбаниками». Більш рідкісну назву цієї страви можна почути на Закарпатті – «кийзлики», «гулі», а також «кремзелики».

Ну і про картоплю. Зрозуміло, на Тернопільщині її звична назва – «бараболі». А ось північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме «бульбу», Закарпаття – «крумплю», а Івано-Франківська область – «мандебурку»…

Фото з допису