Після вдалого старту «Ниви» на Меморіалі Ернеста Юста, спільнота ТПФК «Нива» Тернопіль в соцмережі Вконтактє вирішила взяти інтерв'ю у 25-річного грузинського потенційного новачка тернополян Немо Шелії, якому вдалося у першому ж матчі за «жовто-зелених» відзначитися забитим м'ячем. — Немо, як розпочиналась твоя футбольна кар'єра? — У 17 років довелося грати у Вищій лізі Грузії. На жаль, мене спіткали травми і невдачі. Навіть було на думці те, щоб кинути футбол. Але мене підтримали близькі люди, які дали мені сили та я знову розпочав грати у футбол. У 2010-му році я приїхав з Грузії в Україну, щоб потрапити у київське «Динамо-2», яке на той час виступало у Першій лізі. Однак, не вийшло дійти до спільної згоди щодо контракту. Впродовж 4-ох років я перебував на території України. У 2014-му році мене запросили назад, до Грузії, де розпочав виступати за один із першолігових клубів. Більше того, я був капітаном команди і все було добре. Але я зрозумів, що не бачу подальшої перспективи та й з фінансами розпочалися проблеми. Зовсім недавно я повернувся знову до України, до своєї дитини і з того моменту підтримував свою форму. Цікаво, що у підлітковому віці мені довелося вчитися та грати у одній команді з Торніке Окріашвілі, який виступав за маріупольський «Іллічівець», а зараз показує відмінний футбол за російський «Краснодар» та збірну Грузії. Ми з ним дуже добре ладнали у дитинстві. — Як у тебе виник варіант з «Нивою»? — Щоб не втрачати свою форму перебуваючи в Україні, я пішов тренуватися разом з «Нивою». Проте Петро Бадло запропонував мені залишитися. Я погодився. Мені дуже подобається Петро Климентійович. Він хороша людина, чудовий футболіст та перспективний тренер. Я впевнений, що з його підходом до футболу — доб'ється великих вершин. — Тобі вдалося зіграти та відзначитися забитим м'ячем у першому ж матчі за «Ниву». Як можеш оцінити рівень команди? — Команда грає у чудовий футбол. Подобається стиль гри, тут молоді і перспективні футболісти. Одне задоволення дивитися на ситуацію навколо «Ниви». Був момент, коли я стояв попереду і дивився, як наші захисники та півзахисники катають м'яч по полю, мені хотілося лише одне — поплескати у долоні. Я більше ніж впевнений, що у складі «Ниви» знаходяться перспективні футболісти, які знають чого хочуть. Від себе можу додати те, що ми покажемо хороший результат на Меморіалі Ернеста Юста. — Як гадаєш, тобі вдасться закріпитися у «Ниві»? — На даний момент я не можу хизуватися. Все залежить від того, як я проявлятиму себе на тренуваннях і у матчах, а вирішальне слово буде за тренером. — Як тебе прийняли партнери по команді? — Більшість з них вже давно мене знали. Чудова атмосфера панує у команді, розпочинаючи з тренерів та закінчуючи адміністратором. — Відомо, що практично у кожного футболіста є свій кумир на якого він рівняється. А хто є твоїм кумиром? — Змалку полюбляв спостерігати за бразильцем Роберто Карлосом. Але якщо чесно, то я не фанат когось. Полюбляю спостерігати за хорошим футболом. Часто дивлюся українське «Ель-Класико» — «Шахтар» проти «Динамо» або ж матчі збірної Грузії. — Немо, можливо щось хочеш передати вболівальникам тернопільської «Ниви»? — Я був приємно здивований, коли на турнірі у Винниках побачив таку кількість вболівальників «Ниви». Приємно, що є такі люди, які готові поїхати за командою на будь-яку відстань. Постараємося не засмучувати їх своєю грою.