Осіння симфонія ботанічного саду на Тернопільщині (фото)
Кременецький ботанічний сад організовує осінні екскурсії заповідним куточком краю
Осіння пора – не причина, аби нудьгувати в теплих домівках. У цьому переконалися працівники Кременецького ботсаду.
- Незважаючи на примхливу, непередбачувану осінню погоду, «оксамитовий сезон» екскурсій – у розпалі. Старовинний ботанічний сад Кременця вабить у екскурсантів з різних куточків України: Вінниці, Івано-Франківська, Луцька, Тернополя, Бродів, Острога, Ланівців, - розповіла головний спеціаліст Кременецького ботанічного саду Юлія Бундючна.
- Саме у цю пору року екскурсанти можуть зачаровано дивитися на окремі види рослин, побувати на природних галявинах, почути розповіді про тих, чи інших представників флори, дізнатися більше про історію нашого ботанічного саду. А він – один із найстаріших в Україні. У цьому році йому виповнилося 210 літ! Початок організації ботанічного саду пов‘язаний із заснуванням у 1805 році у Кременці Вищої Волинської гімназії, яка згодом була реорганізована у Кременецький ліцей. Засновниками й організаторами саду були: відомий садівник Діонісій Мак-Клер ( Міклер), з ім'ям якого пов'язана організація багатьох садів на Україні, викладач природничої історії Кременецького ліцею – відомий і заслужений дослідник флори Волині та Опілля, доктор медицини та ботаніки Віллібальд Бессер, а також співробітник гімназії Зейдлід. Мак-Клеру допомагав порадами перший професор природничої історії Кременецького ліцею Францішек Шейдт. У момент заснування під ботанічний сад було виділено 4,5 га площі, в яку ввійшов парк для відпочинку, розсадник, розарій, а також оранжереї, парники. Протягом кількох років Мак-Клер працював над цим прекрасним і мальовничим садом, зробивши його найкращим в усьому краї. У 1811 році на кошти ліцею він вирушає до Франції, Англії, звідки привозить багату колекцію рослин і насіння. Мак-Клером було зібрано 1661 екзоти і 612 місцевих видів, - каже пані Юлія.
Торкаючись становлення та розвитуку ботанічного саду, Юлія Бондючна розповіла, що Віллібальд Бессер розпочав роботу в Кременці як викладач ботаніки і зоології та директор ботанічного саду з 1809 року. З перших днів він активно включився в роботу зі збагаченням видового складу саду. Ця робота здійснювалася в основному шляхом організації поїздок та екскурсій.
- Вже у 1810 році В. Бессер опублікував перший каталог рослин ботанічного саду, в якому описані цікаві види, завезені у Кременець із Франції, Швейцарії, Німеччині, Бельгії, США та інших країн. Багато видів передано у ботанічний сад із приватних колекції і садів. За Бессера площа саду розширюється до 20 га, регулярними щорічними стають випуски каталогів рослин. Великий внесок у справу організації Кременецького ботанічного саду зробили також К. Вінцель, садівник Гофман. З 1810 по 1823 роки колекція саду збільшилася з 2406 видів рослин до 12 тисяч видів, колекції деревних порід відкритого ґрунту – з 238 виідів у 1811 році до 585 видів у 1834 році. Учнем В. Бесера та його вірним працівником був Антоній Андржейовський. Ботанічні подорожі цих невтомних дослідників збагатили не лише ботанічну науку, а й колекцію живих рослин Кременецького ботанічного саду.
В. Бессер налагодив контакти з іншими ботанічними садами Росії та зарубіжжя. Широко практикувався обмін насінням і гербаріями з ботанічними садами Кракова, Гамбурга, Вільна, Парижа, Гетінгена, Відня. Кременецький ботанічний сад став відомим внаслідок систематичних публікацій В. Бессера, - наголошує біолог.
Після придушення польського повстання 1830 – 1831 рр., яке було підтримане більшістю ліцеїстів, Кременецький ліцей закрили, а обладнання, бібліотеку та цінні в морфологічному та систематичному відношенні рослини ботанічного саду перевезено до Києва й передано новоствореному (1834р.) університету Святого Володимира.
Яскравим свідченням видового багатства та унікальності колекції живих рослин Кременецького ботанічного саду була наявність в ній 241 виду рослин Капського флористичного царства. Фактично, Кременецький ботанічний сад дав початок ботанічному саду університету в Києві, першим директором якого став В. Г. Бессер. Водночас, у 1835 – 1838 роках він обіймав посаду професора кафедри ботаніки університету. Перевезення рослин остаточно завершено у 1847 р. На жаль, частина колекцій під час перевезення загинула. Частина декоративних дерев і кущів так і залишилася у приватних колекціях багатих вельмож . Таким чином, після 40-річного існування один із найчудовіших на той час у Європі об‘єктів ботанічної науки занепав. Краса природних ландшафтів південно-східної Волині так заполонила засновників саду, цих благородних іноземців, що на схилі літ вони повертаються сюди, де починалася їхня зріла творча діяльність. Прах Д. Мак-Клера покоїться у Дубні, що в Рівненській області, за 40 км від Кременця. Саме тут Д. Мак-Клер заклав свій перший в Україні знаменитий парк «Палестина». А В. Бессер після завершення організаційних робіт зі створення ботанічного саду при Київському (на той час ім. Св. Володимира) університеті на основі матеріалу, перевезеного з Кременця, знову повернеться до міста, якому віддав свої найкращі роки життя. Похований В.Бессер разом зі своєю дружиною на Базиліанському кладовищі біля підніжжя гори Воловиця (в давнину - Волова).
Частково робота ботанічного саду відновлювалася у 1921-1939рр., 1951-1969рр., але минулої слави Кременецькому ботанічному саду так і не було повернуто, - констатує пані Юлія.
Подальша доля Кременецького ботанічного саду така. У 1950 році у зв’язку з реорганізацією Кременецького учительського інституту, заснованого у 1940 році, співробітниками кафедри розпочинаються роботи з інтенсивного відновлення ботанічного саду: інвентаризуються рослин відкритого та закритого ґрунту, долучено до території саду нові ділянки.
- Сьогодні територія саду - 200 га, більшість якої – це природні ландшафти складного рельєфу з перепадами висот до 150 м. Більша частина території (170 га) представлена лісовими насадженнями штучного та природного походження, трав‘янистими ценозами степової та наскальної рослинності. Схили території саду покриті грабовими, дубово-грабовими, модриновими, сосновими, сосново-березовими, ясеново-кленовими лісами штучного та природного походження, - розповіла Юлія Бундючна.
Захоплюючі пейзажі, мальовничі краєвиди, неповторні картини природи відкриваються з території саду. Унікальності території надають і тераси, створені за часів існування педінституту. Значна кількість рідкісних, оригінальних та унікальних видів природної флори, зібраних на цій території, лише підкреслює значення і роль Кременецького ботанічного саду у сфері збереження й охорони біорізноманіття. Тож ботанічний сад можна по праву назвати природною оазою Кременця, в якій приваблює до себе у будь-яку пору року, в тому числі й нині, коли ось ось-ось зустрінеться із зимою.
Фото – Кременецький ботанічний сад
