20 жовтня на подвір’ї Чортківської гімназії імені Маркіяна Шашкевича відкрили пам’ятник Якову Гніздовському (1915-1985 рр.), відомому художнику, графіку світового рівня, який свого часу навчався у цьому закладі. Пам’ятний знак – доволі незвичний витвір сучасного мистецтва. А історія його створення – приклад фантастичної спільної роботи випускників школи на благо всього міста.

07

«Повернути» Якова Гніздовського до Чорткова, на подвір’я рідної школи, колишні її учні вирішили понад рік тому, на святкуванні 25-річчя оновленої гімназії. Пропозиція випускника 2003 року, мистецтвознавця Володимира Петрашика створити бодай меморіальну дошку переросла у більш масштабний проект. У пам’ять про земляка Клуб випускників вирішив зробити сучасний, цінний з художної точки зору монумент зі сквером, який відповідав би творчому духу Якова Гніздовського і був водночас публічним простором для міста. Щоб тут хотілося побувати, а приклад команди, яка втілила задум, – наслідувати.

10

«Це історія про те, як цінності об'єднують покоління. І як спільнокошт справді працює й робить можливими найамбітніші ідеї. Йдеться навіть не про збір коштів, а про об'єднання зусиль випускників, яких зараз – по всьому світу, учнів, учителів, місцевої влади і просто мешканців міста, яким не байдуже», – розповіла випускниця 2003 року, фахівець з комунікацій Євгенія Кравчук.

Клуб випускників гімназії Ridna Shkola Alumni Club своїм прикладом заохотив долучитися до проекту. Для збору коштів у соціальних мережах влаштували інформаційну кампанію з хештегом #rememberYakiv, а команда ініціаторів, яка на початку налічувала 10 осіб, збільшилася до майже півсотні людей, котрі намагалися допомогти проекту – коштами, творчістю, підтримкою, поширенням інформації.

Як це було

І ось 20 жовтня на подвір’ї школи запанувала передсвяткова метушня. Урочиста музика, зацікавлені погляди, загадковий монумент під білою тканиною. Школярі, вчителі, дирекція, мистецька спільнота Чорткова, офіційні особи, почесні гості, преса, і «винуватці» події – випускники з Ridna Shkola Alumni Club, яким вдалося приїхати-прилетіти з різних куточків України та світу.

13

«Ми довго йшли до цього дня, проект тривав майже рік. Ця подія об’єднала щонайменше чотири континенти і створила сильну спільноту небайдужих творити зміни у своїй альма-матер», – зазначила мовна тренерка, випускниця Яна Козаченко.

Разом з іншим представником Клубу випускників Андрієм Оленюком Яна прибирає біле полотно з пам’ятника. Перше знайомство – й одразу захоплення. Гранітний портрет графіка, елементи його неповторного стилю – сова й дерево – на тлі блискучих сталевих веж. Кам’яний Гніздовський, який повернувся додому, не поглядає згори, не височіє над головами, а нагадує: я починав тут, і ви зможете.

Зі слів ведучих і промовців поволі вималювався портрет Якова Гніздовського – близького, зрозумілого й водночас величного, гідного захоплення й наслідування.

17

Про цінність і символічність пам’ятника говорили всечесний отець Володимир Заболотний, міський голова Володимир Шматько, директорка гімназії Наталія Великоборець, директор школи с. Пилипче, у якому народився Яків Гніздовський, Іван Пенькало. Мистецьку цінність композиції підкреслив заступник голови Національної спілки художників України Ігор Волощук. Автор пам’ятника, скульптор Віталій Андріанов, подякував за можливість відтворити у сталі й граніті постать непересічного графіка зі світовим ім’ям.

На завершення для присутніх прозвучала пісня-символ «Чом, чом, земле моя…» у виконанні чортківського соловейка, гімназиста Олександра Головка. Композиція стала додатковим нагадуванням, що все починається з рідного, зі свого, яке маємо любити, пам’ятати, примножувати.

18

Про що говорить камінь

Виконання пам’ятника належить українським скульпторам Віталію та Михайлові Андріановим (син і батько). Майже рік митці працювали над концепцією, ескізами і втіленням монумента.

«Сама ідея з Гніздовським народилася років 5-6 тому у нас з Володимиром Петрашиком. Тому, коли минулої осені ми заговорили про це конкретно з випускниками гімназії, це стало багатогранним і цікавим викликом», – поділився автор проекту, Віталій Андріанов.

Завданням скульпторів було відтворити світ творчості Гніздовського, поєднати український і американський періоди життя, показати зв'язок із природою і дуже особливий стиль митця. Крім того, пам’ятник мав стати не просто «каменем» біля школи. Його місія – притягувати, надихати, бути прикладом для учнів, серед яких, цілком можливо, є й майбутній художник зі світовим ім’ям.

22

Скульптура втілює сучасні тенденції, та й сам Гніздовський зараз був би трендовим художником, – переконаний Віталій Андріанов:

«Його роботи можна отак брати і друкувати на футболках, і це буде модно, молодь оцінить».

У монументі поєднані тривкі й популярні нині матеріали – граніт та нержавна сталь. Остання втілює образ хмарочосів із дзеркальними поверхнями, сучасне бачення світу. Граніт – це радше постійність, важливість робіт Гніздовського, чий проникливий погляд вдалося передати і в камені. Саме цей портрет із небагатьох доступних видався Віталію Андріанову найбільш вдалим для пам’ятника. Від ескізу до моделі в гіпсі й лише потім – у граніті – таким був шлях відтворення образу з фото.

На граніті «оселилися» три роботи графіка – «Зебра», «Дерево», «Сова». Дерево обрали як символ зростання (приклад для учнів школи), сову – як символ мудрості. Іще одна цінність пам’ятника у тому, що він «говорить» виразно й зрозуміло для всіх.

Історії успіху починаються зі школи

Чому саме Яків Гніздовський? Бо він – приклад успіху світового рівня.

Хлопчик родом із Борщівщини, який не просто мав мрію малювати, а й утілив її завдяки таланту та праці, сходинка за сходинкою піднявшись на вершину світового мистецтва.

У гімназії його ім’я ставлять поруч з іще одним відомим учнем – економістом і мислителем Богданом Гаврилишиним.

«Ці два імені є символічними для гімназії та свідченням того, що коли багато працювати, то можна досягти найвищих результатів. Але передумовою цього є вміння мріяти, мислити у глобальному вимірі та ставити перед собою найвищу планку», – каже юрист Андрій Оленюк, який закінчив гімназію у 2003 році.

96

Творчість Якова Гніздовського – серед найбільших звершень американського мистецтва останніх десятиліть. Його роботи прикрашали Овальний кабінет у Білому домі, головній будівлі США. Найзаможніші американці досі вважають престижним мати графіку чи живопис Гніздовського у своїй колекції.

Історія «повернення» Гніздовського розкаже маленьким гімназистам про успіх,  спільне досягнення мети, про вдячність рідній школі, про шлях від мрії до дії.

- Я дуже хочу, щоб наші діти перейняли від випускників цей добрий приклад, – підсумувала директорка гімназії Наталія Великоборець.– Адже тільки небайдужість, бажання робити корисні справи для України, відроджувати національну спадщину, культуру рідного Чорткова і «Рідної школи» дають нам право дійсно зватися українцями.

Виховуймо цю небайдужість. Хай цей приклад буде початком багатьох справ, які ви плануєте втілити!

Ірина БРУНДА

Фото автора