Вчора вулицями Тернополя пройшлися з танцями і співами учасники ансамблю «Пенсія», який приїхав з Івано-Франківська у Тернопіль на запрошення ресторатора Ігоря Мамуса. «Пенсіонери» продовжили видовищне і мегапозитивне дійство біля бару «Коза», до якого долучилися і «кози», які завжди пасуться біля бару, і пересічні тернополяни.

                «Пенсія» - це музично-соціальний постпанк проект, який вже більше півроку існує в Івано-Франківську та має не лише розважальний, а й терапевтичний  ефект. Учасники кажуть, що особливо помітно було цю терапію, коли вони їздили до учасників АТО, намагаючись їх трохи відволікти.


 

Ініціатором «пенсійної тусовки» є місцевий музикант та художник Ярема Стецик. Постійного складу ансамбль не має, а ті люди, кому такі розваги до душі долучаються під час виступу. «Люди приходять до нас роблять те, що їм хочеться, що їх «пре», і отримують від цього задоволення. Пенсіонером в душі можна стати у будь-якому віці і тут «пенсіонером» може стати кожен. Якщо людині це цікаво, ми даємо їй пісенник і декілька хвилин на вивчення слів чи нот і починаємо грати», - розповідає учасниця ансамблю Надія.

                Кого лише не зустрінеш у «Пенсії»: і кришнаїт-павук, і зайчик-побігайчик, який грає на пустому відрі з-під будівельних сумішей, і хлопчина у вишиванці з трембітою – всі вони за лічені хвилини зібрали біля пам’ятника Олександрові Пушкіну чималу кількість тернополян, які з радістю долучалися до дійства, співали смішні і моментами незрозумілі пісні, як от «Бі-пірібі-бі», а також вже добре відому  «Рідна мати моя» та інші. До танцю взялися навіть «кози» - опудала, які завжди стоять біля однойменного бару.

                Одна тернополянка підійшла до Яреми Стецика і сказала, що таке дійство не на часі. На часі, бо коли гримлять гармати, музи замовкати не повинні.

Соломія ШАЛАЙ

Фото автора