Якщо до порятунку Горішньо-Івачівського водосховища не взятися негайно, уже незабаром там утвориться болото, а майже весь Тернопіль і ціла низка сіл залишаться без води. Зрештою, через прорив шлюзів вірогідне і затоплення кількох населених пунктів і угідь.  

Про те, що може статися катастрофа набагато гірша, ніж кілька років тому на Львівщині, йшлося на засіданні колегії Тернопільської обласної держадміністрації. Питання потрапило до порядку денного з ініціативи членів Громадської ради, що діє при голові обласної держадміністрації.

Сінгалевич3

Браконьєрство, деградація, отруєння відходами

Спершу до трибуни пішов начальник обласного управління екології і природних ресурсів Орест Сінгалевич. Слів фахівець, як кажуть, не підбирав і не церемонився – казав гірку, але правду.

[embed]https://youtu.be/3o-fvN_ZtZY[/embed]

- Водойма відіграє важливу роль у підтриманні стабільного гідрологічного режиму верхів’я річки Серет і підземних водних горизонтів, які є основним джерелом водопостачання Тернополя, відіграє ключову роль у збереженні середовищ існування водних флористичних та орнітологічних комплексів, а також - підтриманні чисельності популяцій місцевих видів риб у межах Серетського екологічного коридору міжрегіонального значення, - каже він. – І при цьому став – у критичному стані!

Окрім того, водойма має значний рекреаційний потенціал. Цьому сприяє розташування – якихось 14 км від Тернополя. Проте люди цю «родзинку» використовують стихійно. Єдиного власника, який би за все відповідав, - немає. Зрештою, його і знайти дуже складно, адже використання водних об’єктів для рибного господарства у межах територій природно-заповідного фонду заборонене. Тому приватник вирощувати там рибу не зможе, а платити щороку за став державі треба близько 400 тис. грн.

Трава_заростає

- Водна екосистема інтенсивно деградує, водойма заростає водно-болотною рослинністю, внаслідок систематичного накопичення рослинних решток на водоспускних спорудах постійно існує небезпека їх руйнування і виникнення надзвичайних ситуацій, - додає він. - На водосховищі поширені браконьєрство, незаконне підводне полювання та інші масові порушення природоохоронного законодавства.

Втім, усе це, як виявилося, - не найбільша буда водосховища. Цілком вірогідно, що із кранів у домівках тернополян скоро потече отрута. Усе – через сусідство із Малашівським сміттєзвалищем, додає Орест Сінгалевич.

На 80% забезпечує питною водою обласний центр

На берегах водосховища функціонують п’ять баз відпочинку, там розвинута мережа торгівельних закладів, наявні місця для розміщення автомобілів і наметів. Але повноцінно це все ніхто не використовує. Тож цю сферу теж варто взяти під контроль, наголосили представники Громадської ради.

Чорна_громадська рада

Оскільки розпорядником земель водного фонду і згаданого водного об’єкту є обласна держадміністрація, очільників краю закликали негайно втрутитися. Адже у зоні водосховища розташовані населені пункти: Горішній Івачів Тернопільського району, Малашівці, Іванківці, Чернихів і Глядки Зборівського району, а на правому березі – водозабір підземних вод КП «Тернопільводоканал». Він аж на 80% забезпечує питною водою обласний центр. Виявляється, там діють 16 артезіанських свердловин.

- До складу споруд водосховища входять: земляна гребля, водоскид, водозабір, будівля гідроелектростанції і відвідний канал, - перелічує Орест Сінгалевич. - Власником гідротехнічних споруд наразі є ТзОВ «Західгідроенерго», зареєстроване у Луцьку. І воно там, на об’єкті нічого не робить. Із ними теж варто розібратися…

Саме через це нещодавно греблю довелося терміново лагодити. Інакше, там могло і прорвати. Значну шкоду гідрологічним спорудам завдають щороку і пливуни («Терен» про це писав – читайте ТУТ).

Пливуни біля дамби

До вирішення проблеми треба залучити Тернопіль

Доручити порятунок ставу присутні запропонували начальнику обласного управління

водних ресурсів Анатолію Качці. Той, у принципі, - не проти, але повідомив, що державна структура не має таких ресурсів, щоб дати раду усім проблемам Івачівського ставу. Насамперед потрібні гроші бодай на земснаряд, адже на Тернопіллі треба чистити не лише цю водойму, а й багато інших.

Ось тоді у розмову втрутився голова обласної держадміністрації Степан Барна. По-перше, він запропонував до вирішення проблеми залучити Тернопіль. Мовляв, міська влада має теж докластися фінансами до порятунку водойми. По-друге, він закликав системно і виважено підійти до ініціативи про закриття Малашівського сміттєзвалища.

Підсумував усі озвучені ініціативи, а також наголосив на негайній потребу порятунку ставу голова Громадської ради Валерій Федорейко.

- Цю тему лише ми піднімаємо понад 2 роки, хоча загрозливою ситуація є вже давно, - каже він. – Пора вже щось робити! Інакше, катастрофа буде гірша, ніж у Грушеві на Львівщині…

Федорейко

Експерти впевнені: доцільно розглянути питання щодо перепрофілювання одного із комунальних підприємств чи створення спеціалізованого підрозділу у такому підприємстві для передачі йому в постійне користування Горішньо-Івачівського водосховища. Лише тоді можна буде забезпечити належну експлуатацію водойми, охорону, раціонального використання і відтворення її природних ресурсів. Окрім того, треба внести зміни і доповнення до Програми розвитку водного господарства і водно-екологічного оздоровлення природного середовища Тернопільської області на період  до 2021 року, аби передбачити кошти і здійснити комплекс заходів зі стабілізації екосистеми водосховища. До справи, звісно ж, слід залучити фахівців.

Словом, якщо влада все-таки нічого не зробить, то ми, на жаль, станемо свідками катастрофи. І чекати залишилося уже недовго…

Фото і відео автора, а також із відкритих джерел