У Альфреда Гічкока є фільм «Вікно у двір». Фотограф, у котрого зламана нога, змушений перебувати вдома. Спершу здається, що буде нудно, бо чи не єдина розвага - дивитись у вікно. Аж раптом головний герой стає свідком чогось такого, що схоже на вбивство. Не переказуватиму сюжету, бо сенс не в ньому, а в тому, що й вікна бувають неабиякою цікавістю.

Особливо тернопільські, надто ж ті, котрі в будинках минулого століття. Щоправда, дивитимемось не через них, а на них. І без убивств.

Анна Золотнюк

Фото авторки