Пісенний рекорд України взялися встановити на Тернопільщині (фото)
«Червонокалинівський» рекорд України задумали встановити у селі Шманьківці Чортківського району.
У районному будинку культури ім.К.Рубчакової, за участі колективів району та міста, відбулася репетиція виконання Гімну Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина» для встановлення рекорду України у номінації «Наймасовіше виконання стрілецького гімну України», приуроченого черговій річниці з дня народження Степана Чарнецького, уродженця села Шманьківці Чортківського району, Дню Покрови Пресвятої Богородиці, Дню Українського козацтва, 74-ій річниці утворення Української Повстанської Армії та Дню захисника України.
14 жовтня, – повідомляє прес-служба Чортківської районної державної адміністрації – у селі Шманьківці відбудеться обласний фестиваль мистецтв національно-патріотичної пісні «Червона калина», де і планується встановлення вище зазначеного рекорду.
Нагадаємо, що пісня «Червона калина» має тернопільське коріння.
Журналіст з Тернопілля Богдан Мельничук дослідив походження цієї пісні-гімну Українських Січових Стрільців. За його словами, у “Червоній калині” скристалізувалася вся програма Українських Січових Стрільців”. Вони не випадково прийняли її за свій гімн – після переможних боїв над річкою Стрипою, - писав Богдан Мельничук свого часу у «Золотій Пекторалі» .
Один із таких боїв відбувся у листопаді 1915 року біля села Семиківці на Теребовлянщині й був названий третім великом подвигом усусусів – після перемог на Маківці та під Болеховим.
Згодом нев’янучу “Червону калину” почали співати в Галичині й на всій українській землі – січовики мали похід і у велику Україну…
Що автором слів “Червоної калини” є Степан Чарнецький, почали зазначати, мабуть, після виходу “Співаника УСС” (1918; репринтне видання: Львів, 1990), де зокрема, цю пісню зафіксовано в числі чотирьох гімнів (“Ще не вмерла Україна”, “Не пора, не пора”, “Ми гайдамаки”) і дано примітку: “Народна. С. Чарнецький”.У збірнику “Сурма” у 1922 році зафіксовано, що пісня “записана між стрільцями”. А львівська газета “Новий час” 16 грудня 1933 року опублікувала спогади Степана Чарнецького “Моя мандрівка з Мельпоменою”, де є, зокрема, такі рядки: “Ми стали викінчувати давно вже приготовлювану до вистави драму В. Пачовського “Сонце Руїни”. Автор дав мені свобідну руку скоротити предовгу, протяжну, але прекрасну свою драму. Я це й зробив, обтинаючи її більш як на одну третину та заступаючи пісню “Ой не дивуйтеся та добрії люде” новою піснею “Ой у лузі червона калина”, до котрої мелодію добирав сам, а Михайло Коссак розложив її на дуті деревляні й бляхові інструменти”.
Степан Чарнецький, відомий поет, перекладач, журналіст, критик, актор, режисер і театральний діяч, був вихідцем із села Шманьківці на Чортківщині, народився 21 січня 1881 року. Від 1895 року навчавсь у Львові: в гімназії та інженерній школі; від 1900 – на інженерному (шляхо-будівельному) факультеті Вищої політехнічної школи (нині – національний університет “Львівська політехніка”. Захопився літературою, мистецтвом, театром, зокрема співав у хорі “Основа”, був театральним редактором. Під час Першої світової війни Степан Чарнецький перебував в австрійській армії, звідки був звільнений за станом здоров’я; працював помічником начальника залізної дільниці № 5 Львів–Стрий, Львів–Самбір. Він - редактор низки українських часописів, збірок.
Так ось, згодом пісня «Червона калина» разом із колишніми стрільцями та цивільними переселенцями, подолавши океан, прибула до Канади і Сполучених Штатів Америки, Бразилії, Арґентини й інших країн, куди доля привела “українських журавлів” – еміґрантів. І на рідній землі “Червона калина” вижила під сталінсько-беріївськими хмарами, не осипалася від брежнєвсько-сусловських вітрів.
Віриться, що 14 жовтня, у день Святої Покрови у Шманьківцях, рідному селі автора безсмертної пісні, вона таки пролунає багатоголоссям на всю державу, встановивши новий національний рекорд з наймасовішого виконання стрілецького гімну України.
Фото – відкриті джерела
