Фірма Кінодністер розпочала прем'єрний показ фільму «Кіборги. Герої не вмирають» в Тернопільській області. Триватиме показ впродовж лютого місяця. Без перебільшення - це найкраща кінострічка однієї із найкривавіших сторінок російсько-української війни - бойових дій в Донецькому аеропорту, оборона якого тривала 242 дні.

Голова правління ГО «Спілка молодіжного самоврядування» Ігор Процик фільм переглянув вперше і вважає, що саме «на ньому» має рости молоде покоління.

- Йдучи на перегляд фільму, я вже мав різні думки друзів про нього, читав різні, інколи навіть діаметрально-протилежні відгуки з Інтернету, телекритиків і звичайних громадян. Тому, в мене була ще більша мотивація подивитись фільм! Одним із найцікавіших сюжетів фільму було те, коли командир запитує добровольців, які прибули в аеропорт: «чому ви тут? яка ваша мотивація?». І кожен із бійців мав своє пояснення. Ця сцена в якійсь час ледь не до сліз доводил , наскільки вони були мотивованими свідомо йдучи в бій, тобто стаючи на шлях практично в один кінець. Ця сюжетна лінія має сильний емоційний ефект, заставляє задуматись про майбутнє, особливо молоде покоління! – каже Ігор Процик, - Цікавою також була сцена: коли розмовляють молодий доброволець із старшим командиром про цінності їх поколінь, про державу, хто і чому колись її втрачав і боровся за неї. Наскільки вони є різними, але їх все-таки об’єднує любов до України, навіть коли розмовляють різними мовами.

102_9754

Волонтер Василь Конько вражений, наскільки реалістично передані на екрані події 2014-2015 років:

- В фільмі витає дух українського воїна, дух українського Сина, який захищає свою землю. Слова, які сказані в фільмі закладаються в серці і пронизують до глибини душі. Молоді хлопці, які хотіли вчитися і будувати своє майбутнє, поклали своє життя за нашу незалежність, за свободу, за вільну Україну. Вразило, що відбувалось це жахіття, що маленька «купка» бійців утримувала аеропорт, що малою кількістю наганяли «жуть» на ворога, і показували дух української нації!

102_9762

На показі були присутні й ті, хто дивився фільм вже не вперше.

- Дивилася третій раз, а емоції зашкалюють! Фільм емоційно потужний! Як не дивно, плакати не хотілося, всередині все наповнювалося відчуттям гордості за наших хлопців! За КІБОРГІВ! Згадався час, як тоді рвало від болю і переживань за тих, хто був в ДАПі. За рідних. Саме цей фільм знов змусив згадати ті ідеї і переконання з якими ми жили в 14-15 роках: з любов’ю до Батьківщини, з вірою що все буде добре! Тоді, дивлячись на тих хлопців, ми вірили що все здолаємо! – ділиться Євстратова Юлія, військовослужбовець Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку. - Тоді здавалося це таким жахом, а тепер жах - це те, що ми звикли до війни! Вона стала буденністтю: чути на вулиці і від знайомих, що нас туди не вони посилали, відчуження суспільства від тих, хто пережив ті страшні події - так образливо стає. Цей фільм, як нагадування, що ми - воїни і боремося за свою країну попри всі тяготи!

102_9760

По завершенню перегляду люди аплодували стоячи, не стримували сліз і пом’янули хвилиною мовчання усіх загиблих в Донецькому аеропорту.

Фото автора