На Тернопільщині на честь апостолів Петра і Павла названо понад 50 храмів, розповідає історик, краєзнавець та журналіст Віктор Уніят.

Нагадаємо, 29 червня за новим церковним православним календарем – День Верховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрів піст, який встановлений на згадку про святих апостолів, їх служіння та страждання.

Храми на честь Петра і Павла мають неповторну історію, багато з них перебудовані з костелів чи зведені на їх місці, куплені і перевезені з інших населених пунктів краю, є пам’ятками архітектури. Унікальними є церкви у с. Йосипівка Тернопільського району (дерев’яна, збудована на острові посеред ставу), у місті Чортків (катедральний собор Верховних апостолів Петра і Павла, Бучацької єпархії УГКЦ, збудований у вигляді тризуба), монастирська церква св. Апостола Петра на вулиці Володимира Великого у Тернополі відома тим, що Різдвяну шопку, яку щорічно тут встановлюють від 2005 р., вважають найбільшою в Україні, у храмі також зберігаються мощі святих Петра і Павла.

Храми на честь Петра і Павла названі у містах Борщів, Бучач, Збараж, Кременець, селищах Дружба, що на Теребовлянщині, і Козова (споруджений на місці зруйнованого радянською владою костьолу), селах Бліх на Зборівщині, Завадівка на Монастирищині, Залужжя на Бережанщині, Йосипівка Тернопільського району (дві церкви: дерев’яна, придбана і перевезена у 1910 р. із с. Домаморич, і нова – перебудова з приміщення костелу), Кам’янка на Теребовлянщині, Констанція на Борщівщині, Кривчики на Збаражчині, Миколаївка на Бучаччині, Лозова Тернопільського району, Мала Плавуча (стара дерев’яна і нова споруджена на місці костелу) та Слобідка на Козівщині, Мушкатівка на Борщівщині, Пановичі на Підгаєччині, Піщане на Зборівщині, Семенів на Теребовлянщині, Старий Нижбірок на Гусятинщині, Стриївка на Збаражчині, Урмань на Бережанщині, Цигани (1905 р. кам’яна, збудована на місці дерев’яної, яку згодом віддали в с. Дубівка) на Борщівщині, Шевченкове на Підволочищині (добудована до приміщення колишнього костьолу), Яцківці на Зборівщині та ін.

Варто зазначити, що храми на честь Петра і Павла названі й на хуторах, зокрема Войсовичівка (приєднаний до с. Саранчуки), що на Бережанщині, Добромишль (с. Бобрівники) на Монастирищині, Заремба (Гадинківці) на Гусятинщині, Малинівка (Лапшин) на Бережанщині, Пеньки (Глибочок) на Борщівщині, Слобідка Долішня (Дубенка) на Монастирищині.

На честь святих Верховних апостолів Петра і Павла названі й костели, зокрема у Бережанах (пам’ятка архітектури та містобудування національного значення), Теребовлі, Жеребках на Підволочищині та ін.

Є й каплички, названі на честь св. апостолів Петра і Павла, зокрема у с. Літятин, що на Бережанщині (1999 р. з ініціативи Марії Паньків і Стефанії Смаль споруджено капличку на місці знесеного хреста), Жилинці на Борщівщині, Нирків на Заліщанщині.

Фігури на честь Петра і Павла є у селах Мушкатівка на Борщівщні, Коцюбинці, Оришківці і на фасаді недіючого костелу у Постолівці (усі – Гусятинщина), Солоне і Устечко на Заліщанщині, Мшана (1990-ті) на Збрівщині, Білокриниця (1936 р., фундатор – Ян Малий) і Поплави на Підгаєччині, Воля (жертводавці Софія Дуда і Богдан Палій) і Ладичин (1886 р., фундатори – Андрій та Ілля Штанимири) на Теребовлянщині, Баворів Тернопільського району; скульптури св. Павла у с. Оришківці (1938 р., Гусятинщина), Нижчі Луб’янки (1889 р., Збаражчина). Є й барельєфи святих, зокрема на фігурі Івана Хрестителя у с. Волосівка на Зборівщині тощо.

Дерев’яні скульптури Петра і Павла 17 століття були з первісного іконостаса Успенської церкви м. Підгайці (роботи народних майстрів), які вивезли з міста у 1961 році учасники експедиції під керівництвом Г. Логвина (Л. Міляєва та Л. Членова), нині зберігаються у Національному художньому музеї у Києві.

Фото з відкритих джерел