Оксана Медвідь понад 20 років працює у комунальному підприємстві «Тернопільводоканал». Жінка створює вироби з бісеру: прикраси, квіти, дерева, цілі букети. Про захоплення Оксани розповіли на сторінці комунального підприємства у фейсбуці.

Із оптимізмом, хорошим настроєм і любов'ю до життя кожен новий день зустрічає наша колега Оксана Медвідь. Жінка понад 20 років працює у «Тернопільводоканалі», тепер обіймає посаду інженера відділу розрахунків населення. А у вільний від роботи час Оксана Василівна створює справжню красу, - йдеться у повідомленні.

Вперше вироби з бісеру впали в око Оксані Василівні ще на початку 2000-х. Натрапила на фото робіт в інтернеті і замилувалася. Одразу вирішила, що мусить і сама навчитися створювати таку дивовижу. Почала вишукувати схеми різних виробів, порівнювати їх, втілювати в життя найцікавіші...

З часом навчилася плести з бісеру прикраси, квіти, дерева, згодом — цілі букети. Творчість майстрині помітили у Тернополі. Оксану Василівну запросили взяти участь в одній із міських виставок і провести майстерклас для відвідувачів. Це був дуже приємний та корисний досвід, пригадує майстриня.

Приблизно у той же період на неї «посипалися» замовлення від тернополян. Оксана Василівна з радістю вислуховує побажання людей, які мріють про прикрасу. Але всім озвучує важливе правило у своїй творчості — жодного сліпого копіювання.

Я категорично відмовилася від бездумного «штампування» виробів чи схем. І відразу заявляю, що не «серійниця», тому кожне замовлення пропускаю крізь себе. Побажання клієнта — це «скелет» майбутнього виробу, на який я обов'язково накладаю своє бачення, — пояснює майстриня. — Наприклад, знаючи що моя подруга — весела, активна, яскрава особистість, я не могла не відобразити це у прикрасі. Що цікаво, практично всім замовникам вдається догодити.

Особливий підхід у Оксани Василівни виробився й щодо використання схем у бісероплетінні. Кожна мусить вирізнялася авторським стилем. Нерідко ідеї приходять до майстрині посеред глупої ночі.

Я кладу на столику біля ліжка аркуш паперу і замислююся про те, як би ту чи іншу схему вдосконалити. Засинаю з тими думками, а прокидаюся вже з твердим знанням, які саме елементи, орнаменти маю додати майбутній прикрасі. Частенько творчі задуми навідують мене о третій-четвертій ночі чи на світанку. І якщо таке трапляється, то я вже нічого не бачу крім тієї ідеї. Одразу розкладаю купки бісеру за кольорами на білій тканині — і за працю, поки пам'ятаю ту вдосконалену схему. А всі інші справи відкладаю на потім, — пригадує майстриня.

Має Оксана Василівна і улюблену техніку бісероплетіння. Це оглала. Техніка дозволяє створювати ажурні вироби, красиві й витончені, ніби ніжне мереживо. А ще при створенні прикрас майстриня інколи міксує бісер із натуральним камінням.

Я велика поціновувачка оздоб із натурального каміння. Це моя маленька слабкість у трьох шкатулках — сміється співрозмовниця. — Тому коли мені хтось віддав намистини із порваного намиста й запропонував використати у творчості, я не відмовилася. Подумала: «А чому б не поекспериментувати?» Результат мені сподобався. Відтоді сміливо беру бісер, додаю каміння і роблю магію.

Окрім прикрас, Оксана Медвідь вишиває бісером блузки, картини й ікони. На робочому місці жінку оберігає власноруч створений образ Покрови Пресвятої Богородиці. Але вишивка бісером, відзначає майстриня, більш рутинний і розміреніший процес, ніж праця над кольє, намистами та браслетами.

На жаль, останнім часом творче захоплення майстрині — на паузі. Як пояснює Оксана Медвідь, війна і трагічні новини, м'яко кажучи, не сприяють натхненню. Тому майстриня намагається розбудити його неспішними прогулянками парком, милуванням природою і, звісно, вірою у швидку перемогу України над ворогом.

Фото зі сторінки «Тернопільводоканалу» у фейсбуці