У новому романі тернопільської письменниці Валентини Семеняк з інтригуючою назвою "Об'явник" - дивовижна історія українця Овсеня.

На 108-му році кардинально змінюється його життя: з ним починають відбуватися містичні, але реальні за своєю природою історії. Це нерідко спантеличує тих, хто довкола нього, і вони реагують неадекватно...

Події твору відбуваються на території України, Канади та Індії. Роман насичений добрим гумором, позитивом, цікавою пізнавальною інформацією, філософськими міркуваннями.

- Містичні події відбувалися не лише з моїми героями, - каже авторка роману, - а й паралельно зі мною. Коли почався Майдан, мені ця книга не писалася, потім почалась війна... На той момент мій герой купив квиток до Індії - і я поставила крапку. Та у той час усе ж були написані інші книги: "Писана торба", "Хто загубив усмішку?", "Булочка для... Бога". Останню я присвятила Творцеві. Таким був порив душі. І ось тут почалися справжні дива. Дзвонить до мене жінка, з якою ми 3 роки тому познайомились в Індії, і запитує: "Валентино, а ви книжки ще пишете?". Ми з чоловіком хочемо вкласти одну десяту частину грошей у видання вашої наступної книжки". Першу половину грудня дописувала розділи, які "лежать" в голові окремим файликом останні два роки. Заголовок? На робочому столі маю "Великий тлумачний словник сучасної української мови". Він не просто великий, він ще й важкий - 4 кг, 2 тисячі сторінок. Кажу до чоловіка, де відкриється, на яке слово впаде погляд, таким і буде заголовок. Відкриваю - буква "О", слово "об'явник". За змістом - ідеально. Сама б до такого не додумалась. Залишалось два тижні до Нового року. У видавництві вже чекали перераховані гроші. Впродовж дня у мене всі думки "роїлись" тільки довкола майбутньої обкладинки. Ідей не було. І раптом бачу - обкладинка до майбутньої книги "висить" у мене на кухні в рамці. І висить вже 20 років! На ній зображений один з головних героїв. А задум роману виник... в Алчевську Луганської області, де я була у 2009 році. Один чоловік під час розмови сказав тоді майже сакральну фразу, яка "цвяшком" засіла мені в голові. Власне, з неї й починається роман: "Коли старому Овсеню виповнилося 108 років, у нього почали рости нові зуби".

Дарина Колосок

Фото авторки