17 серпня завершиться шоста хвиля мобілізації до Збройних сил України. Генеральний штаб ЗСУ визнав, що план з мобілізації станом на серпень виконаний на 50 відсотків. У деяких областях ця цифра ще менша, передусім, у західних областях України. Ще два місяці тому, коли шоста хвиля мобілізації була оголошена, Генштаб повідомляв, що до війська будуть призвані не лише ті, хто має військові спеціальності, але й молоді чоловіки, які не служили в армії.

"Планується, що до шостої хвилі мобілізації у рівних пропорціях потраплять як військовозобов’язані, які мають досвід військової служби, так і ті, хто раніше не служив. Завдання цієї черги мобілізації - забезпечення повної ротації військовослужбовців, призваних в ході третьої хвилі мобілізації, та підтримка Збройних сил України на високому рівні бойової готовності", – повідомляє сайт міністерства оборони України.

Генштаб ЗСУ не називає кількості мобілізованих, кажучи, що ця інформація є забороненою для поширення.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос називав причини, через які особи уникають мобілізації: це корупція у військкоматах, неможливість вручити повістки за місцем проживання, порушення правил перебування на військовому обліку.

Проте експерти кажуть і про ще одну причину: нереформування армії радянського зразка, що призводить до невиправданих жертв під час військових дій на Сході України. Як наслідок - усе більше молодих людей намагаються уникнути призову.

Резерви вичерпуються

"Той пасіонарний патріотичний заряд, який повів хлопців із Майдану на фронт проти агресора, він скінчився", - вважає політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства "Гайдай.Ком" Сергій Гайдай.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський каже, що зменшення кількості мобілізованих пояснюється поступовим вичерпанням "мобілізаційного резерву". "Триває поступове вичерпання мобілізаційного резерву. Якщо зараз план призову буде виконано наполовину, то питання - кого мобілізовуватимуть на сьому, восьму хвилю? Тих, хто вже побував у першій хвилі?", - сказав військовий аналітик у коментарі ВВС Україна.


"Коли держава не визнає, що в країні війна, чекати, що громадяни цієї країни йтимуть у Збройні сили, не варто. Держава має показати, що вона воює, а не робить вигляд, що воює. А у нас досі "антитерористична операція", під час якої проводять мобілізації", - зауважує Микола Сунгуровський.

"Антитерористичною операцією мають опікуватися виключно спецслужби", - додає Сергій Гайдай.

Представники української влади неодноразово заявляли, що не виключають запровадження воєнного стану. 14 серпня про це вкотре заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. "Коли знову буде активне застосування російських військ, ми змушені будемо вводити воєнний стан і проводити потужнішу мобілізацію всього потенціалу, що є в країні", - сказав Олександр Турчинов.

Кримінал і героїзм

Тим часом у військовій прокуратурі констатують, що зростання злочинності у війську у 2014-2015 роках сталося переважно за рахунок злочинів, пов'язаних з ухилянням від проходження військової служби.

Як повідомляв ще кілька місяців тому військовий прокурор Анатолій Матіос, прокуратура розслідує близько 1000 кримінальних проваджень про дезертирство щодо понад 8600 військових.

У той же час, військова прокуратура не вказує, скільки осіб засуджено за ухиляння від мобілізації чи дезертирство, повідомляючи лише про поодинокі випадки покарань терміном до двох років з відбуванням покарання у штрафбатах.

На нараді у Львові за участі президента, що відбулася у липні, заступник голови СБУ Віталій Яловенко визнав, що ситуація із шостою хвилею мобілізації є критичною в окремих регіонах, зокрема, у Чернівецькій і Закарпатських областях. Він сказав, що одним із способів уникнути мобілізації є переховування осіб призовного віку за кордоном.

"Мусимо визнати, що у той час, коли в зоні АТО ми бачимо масовий героїзм українських воїнів-патріотів, є непоодинокі випадки переховування за кордоном призовного контингенту, у тому числі із використанням незаконно отриманих документів суміжних країн та під приводом заробітків", - сказав Віталій Яловенко.

Контракт із державою

Експерти вважають, що допоки влада не візьметься за створення професійної армії, ситуація із мобілізацією лише погіршуватиметься. Військовий експерт Микола Сунгуровський каже, що за час конфлікту на Донбасі влада не зробила кардинальних кроків задля зміни ситуації.

"Ми бачимо лише реакцію, без стратегії і тактики. А проблему можна було б розв'язати докорінно, зокрема, внісши зміни до закону про мобілізацію", - вважає він.

"Наприклад, про те, що в особливий період призов в армію здійснюється на ввесь час цього особливого періоду. Фактично, так може відбуватися поступовий перехід на контрактну армію. З цими людьми держава мала б укладати контракти, передбачивши взаємні зобов’язання. Всі ж розуміють, що за рік із призовника не зробиш професіонала. Для цього потрібно хоча б 2-3 роки. Але ця людина повинна знати, що він і його сім'я за це отримає. І одержувати вони мають значно більше, ніж зараз", - каже директор військових програм Центру Разумкова.

"Повірте, в країні, де є економічна криза і безробіття, до призовних пунктів вишикуються черги охочих, якщо будуть запропоновані пристойні умови", - переконаний політтехнолог Сергій Гайдай.

Він наводить приклад зі створенням національної поліції, де конкурс на одне місце становив 10-15 охочих.

"Так само буде із армією. Якщо буде сказано, що це буде висока зарплата, соціальний захист, страхування, - люди підуть. Я не вірю, що у національну поліцію пішли тільки ті, хто "косив" від армії. Там справді ті, хто хотів щось змінити в країні. Для професійного війська Україні потрібно 200 тисяч військових. Із населенням у країні 40 мільйонів на ці місця буде попит", - вважає Сергій Гайдай.

Президент Петро Порошенко ще у листопаді минулого року заявив, що Україні доведеться відмовитися від повного переходу на контрактну армію.

"У нас немає сьогодні іншого вибору, крім як поки що відмовитися від повного переходу армії на контрактну основу, як би це непопулярно лунало. Сусіди підправили наші плани, тому без призову поки що ніяк", – заявляв президент у щорічному посланні до Верховної Ради.

Його радник Юрій Бірюков твердив, що на утримання контрактної армії Україні необхідно було б спрямовувати із бюджету понад 100 млрд гривень щороку.

У той же час, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив міністрові оборони України Степану Полтораку почати обрахунки по переходу України на професійну армію.

"Доручив міністру оборони почати обрахунки для переходу України на класичну професійну армію і моделювання нових систем навчання та мобілізації військовослужбовців. У нас нова політика в правоохоронній системі - ми йдемо шляхом виключно професійного набору нових якісних поліцейських. Це навчання, тренування, обмундирування, це нові підходи. Вважаю, що такі самі зміни повинні відбутися і в системі міноборони. Країні необхідна професійна і якісна армія", - заявив Арсеній Яценюк наприкінці липня, перебуваючи на Харківщині.

Джерело: dailylviv.com