Село на Тернопільщині пам’ятає перекази про торговий шлях із Криму в Прибалтику
Село Голігради Заліщицького району – одне із найпівденніших у Тернопільській області. Розташоване воно на схилах річки Серет, на території Касперівського ландшафтного заповідника.
Як пише на своєму сайті Заліщицька ЦБС, село колись було у долині каньйону цієї ріки. Але у 1963 році збудували Касперівське водосховище і село переселили на верхню частину каньйону. На основі водосховища майже 40 років тому було створено Касперівський ландшафтний заказник. Його площа – близько 820 га, довжина близько 19 км, із середньою глибиною водойми до 5 метрів. Навколишні береги мають незвичайної форми скелі, котрі приваблюють до себе численних туристів. Тут – чи не єдине місце на Тернопіллі, де водиться велетенська комаха. Це - жук-Олень, по-місцевому рогач. Є у заказнику і колонії чаплі сірої та рудої. На території села знаходиться кладовище козацької епохи. А в урочищі Дятел є вхід у печеру, довжину якої ніхто не знає. Навколо входу у печеру збереглися наскельні вирізьблені хрести православного обряду. За переказами старожилів у печері ховались місцеві жителі від навали турецько-татарських завойовників. Про ті страшні дні і години села свідчать назви певних урочищ — Вівошів, що походить від тюрського слова Вішва — пропасть. Від даного урочища походить ( за твердженням старожи лів) назва нашого села Голігради. За історичними даними в урочищі Вівошів по обидві сторони каньйону було поселення, яке звалося Виногради. Після спалення татаро-турецькою навалою даного містечка його стали називати — Обгорілими виноградами, яке трансформувалося в Голі виногради, згодом Голігради.
Через околиці села проходив один із трьох великих торгових шляхів Крим — Прибалтика. Із ним у селі пов’язано чимало переказів, легенд, навіть пісень. Один із таких шляхів - Чунгуйськй, за спогадами старожилів проходив околицею Голіградів через хутір Богородиця, далі - в брід через ріку Серет і у теперішній Турин. На цьому шляху стояв козацький кіш- воєнізована козацька бойова одиниця. Та скала тепер називається Кошовою…
Олег Снітовський
Фото - автора
