Що залишилося від давнього Чорткова? (фоторепортаж)
Старосвітські деталі та ансамблі давніх вулиць фіксує заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва (EFIAP) Орест Лижечка із Чорткова. Він входив у світовий рейтинг Фотографічної спілки Америки, двічі фіналіст Кубка світу ISF, тричі державний стипендіат Міністерства культури та туризму України. Член Національних спілок фотохудожників і журналістів України. Роботи Ореста Лижечки експонувалися на понад 450 виставках і салонах у 53 країнах світу. Фотограф отримав понад 120 різних вітчизняних і міжнародних нагород (медалі, почесні стрічки, призи, премії, дипломи та інші нагороди).
Переглядаючи світлини пана Ореста, дивишся не тільки на старовинні деталі Чорткова, а й розумієш необхідність їхнього збереження, бо ж деякі можуть зникнути за рік-два — частина через те, що за ними не доглядають, інші через невпинний потяг до “модернізації” та легковажного ставлення до історичної архітектури.
Про світлини, де постає старий Чортків у сучасному світі, я й поспілкувалася із фотографом.
— Пане Орест, як давно почали знімати серію “Архітектура старого Чорткова”?
— Архітектуру Чорткова почав знимкувати порівняно недавно. Відтоді, як із Тернополя повернувся додому, тоді ж почав користуватися цифровою фотокамерою. То були 2003– 2004 роки.
IMG_5017_5— Чому вирішили зробити це?
— Навіть не можу пояснити. Я не вважаю себе фахівцем у фільмування архітектури, просто мене тягне до зйомки таких об’єктів. Перш за все, оскільки я фотохудожник, то завжди шукаю сюжети. Тому мене й приваблюють цікаві архітектурні рішення, металеві елементи огорож і балконів, графіка роботи ковалів, вилущена фарба. Навіть іржа. Стара цегла, яку бачимо, коли осипається тиньк. Все, що дихає справжньою далекою старовиною, що доносить до нас згадки минуле. Ідеально доглянута будівля чи її фрагменти не такі цікаві для творчої зйомки.
Але це не означає, що так має бути. Старі будівлі обов'язково потрібно реставрувати, щоби бодай зберегти їх для майбутніх поколінь. Розумію, що це є дорого й цим повинні займатися професіонали.
DSC_0138— Які особливості фотографування архітектури?
— Тут головне правильно побудувати композицію кадра, підібрати об'єктив, дочекатися відповідного освітлення, яке вдало передасть структуру, лінії, світлотіні й об'єм об'єкта. Правильно підібрана кольорова гама теж є важливою.
DSC_0150_2— На ваших фото старі будинки, огорожі, вулички. Як обираєте, що фотографувати?
— Я б не сказав, що фотографую систематично. Просто, якщо перебуваю у певному місці Чорткова і в мене з собою є фотокамера і відповідне освітлення — то тоді знимкую. Але буває й таке, що сюжет є, а камери чи відповідного об'єктива із собою не маю. Деколи просто блукаю вуличками, приглядаюся, насолоджуюся побаченим. Деколи, на жаль, стару архітектуру псує засилля зовнішньої реклами. Хоча міська влада і бореться з цим. Але...
Elements of the old forging_27— Архітектурна спадщина якого періоду вас найбільше цікавить?
— Звичайно, що дорадянського періоду. Хоча й іншими періодами не нехтую. Особливо, якщо ці епохи поруч і доповнюють одна одну.
DSC_0117— Очевидно, серед ваших фото є й ті, на котрих зображені будинки, котрі аби змінили вигляд, або й ті, котрі нині зруйновані. Розкажіть про кілька об’єктів, які вам вдалося зберегти на світлинах.
— Так, наприклад, дві будівлі в різних місцях на вулиці Тараса Шевченка. До них прибудували торговельні центри. Подібна ситуація з будинком на початку вулиці Степана Бандери. На фото збереглися старовинні двері у найстарішій синагозі в Чорткові, котрих тепер нема. Переглядаючи свої фото десятирічної річної давності, бачу, як змінилося місто. Щось на краще, щось спотворене євроремонтами, ну а дещо просто руйнується. Хотілося б зберегти споруди та їхні деталі від руйнації, законсервували. Чимало історичних будівель, котрі є пам'ятками архітектури місцевого значення, перебувають у приватній власності. Деякі адміністративні будівлі теж потребують догляду. Думаю, що відповідні служби мали б слідкувати за цим.
DSC_0173— Можливо, є серед чортківських кам’яниць особливо дорогі?
— Кожна будівля — це наша історія, наше минуле, це життя наших предків, які колись топталися на цих вулицях. І, якщо ці будівлі потроху почнуть зникати, то разом із ними зникне наша історія, а так зникнемо й ми.
Шкода, що вже нема історичної будівлі Народного дому. Її знесено, а на її місця, як то завжди буває, виникли торгові заклади. Також шкода, що на старій синагозі старовинні двері замінили на нові. До старих будівель стало традицією прибудовувати нові. Часом це доречно, а деколи спотворює вигляд.
DSC_0275_2— Розкажіть про кілька старих будинків у Чорткові, котрі треба обов'язково побачити під час візиту в місто.
— Вілли, житлові будинки та адміністративні будівлі на центральних вулицях Тараса Шевченка й Степана Бандери. А також на вулицях Зеленій, Михайла Росляка, Антіна Горбачевського, Степана Бандери, Людвіга Носса, Дмитра Пігута, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Залізничній… Тут варто пройтися не поспішаючи й поринути у минуле чи позаминуле століття, не тільки туристам, а й місцевим жителям.
У Вікіпедії вичитав, що у Чорткові аж 84 пам'ятки архітектури! Тож, мабуть, й одного дня не вистачить, щоби ретельно їх оглянути. І не слід забувати про замок, костел, церкви, дві синагоги, ратушу, вимощені бруківкою вулиці.
Elements of the old forging_24
Анна Золотнюк
Фото надав Орест Лижечка
