Окрім того, аби розглядати, так би мовити, складові костелів, люблю звертати увагу і на їхню «шкіру».

Трапляється «оголена» кладка, коли тиньк осипався, як то з кобиловолоцьким костелом (Теребовлянський район). Буває й нетинькована цегла, як ось костелу в Озерянах (Борщівський район). Монолітними видаються ті, що муровані з каменю — як ось дітковецький (Зборівський район) чи мильновецький (той же район) костели.

Анна Золотнюк