«Ця книжка дуже нетипова — це популярне видання про археологію», — відрекомендував «Готи над Гнізною» історика, нашого земляка Володимира Тиліщака літературознавець і літературний критик Ростислав Семків.

Презентували новинку нещодавно у тернопільській книгарні «Є». Видав книжку столичний «Смолоскип». «Готи над Гнізною» - розвідка про могильник черняхівської культури, який вивчала група вчених на чолі з Ігорем Геретою у селі Чернелеві-Руському Тернопільського району, над річкою Гнізна. За час дослідження було відкрито близько 7000 квадратних метрів — це найбільший за кількістю розкопаних поховань могильник черняхівської культури України. Могильник був закладений у кінці першої чверті III століття, припинив існування на початку V століття.

— Це дуже близька для мене історія, бо Чернелів-Руський сусідить із селом, звідки родом моя мама. Я постійно чув, що там щось копають, а що — ніхто не знав. Можливо, ми би й далі не знали, якби не послідовні кроки із популяризації цих розкопок, — мовив пан Ростислав. — Книжці передувала наукова праця — Володимир Тиліщак каталогізував знайдене в могильнику, що дало можливість зробити висновки про те, що відбувалось на цій території в часи трипільської культури. Але це дослідження залишалось би відомим тільки для вузького кола істориків, якби не популяризаційні кроки, як ось ця книжка.

img785_1_20

— У «Готах над Гнізною» я намагався представити результати роботи своєї та інших вчених, пов’язаних із дослідженням могильника у Чернелеві-Руському. Окремий розділ присвятив археологу, історичку, громадському діячеві Ігореві Ґереті, — розповідає науковець. — Могильники — надзвичайно цінні та важливі археологічні пам’ятки. Цей — одна з основних пам’яток черняхівської культури для української археології. У книжці  я зробив спробу популярно розповісти про черняхівську культуру через знахідки у цьому могильнику. Ця культура надзвичайно цікава та важлива, адже, на мій погляд, вона заклала основу сучасної Європи, вона оповита шармом цивілізаційного явища. Вона виявилась культурним феноменом своєї епохи. До третього століття були характерні культури патріархального складу, невеликі родинні поселення, аж ось з’являється черняхівська культура — і поселення розростається до великих розмірів, розвиваються ремесла й торгівля.  

Не останню роль у зміні парадигм відіграла поліетнічність — у черняхівських поселеннях співіснували готи, сармати, місцеве населення. Що ж до Чернелева-Руського, то знахідки у могильнику свідчать, що найстатуснішими тут були готи. Вони, очевидно, прийшли з території Польщі, про що свідчать схожі риси цього могильника з Маслівським у західному Побужжі. Пан Володимир наголошує, що велику роль у поселенні відіграли також вихідці з Римської імперії.

— Черняхівську культуру можна розглядати як периферію античної цивілізації. На користь такого бачення мовлять знайдені пам’ятки з Римської імперії, яких було досить багато. Так, у 1994 році у Чернелові-Руському розкопали князівське поховання. Воно було величезне та дуже глибоке, що вже мовило про високий статус інгумованого. Серед іншого, там знайшли п’ять стріл, зроблених із, найімовірніше, низькопробного срібла. Ці стріли були затонкі, аби їх можна було використовувати як зброю. Пізніше з’ясувалось, що це так звані «чисті списи», нагороди офіцерів римської армії, це мовило про те, що тут був похований давньоримський воїн, — каже Володимир Тиліщак.

Особливість могильника в Чернелеві-Руському в тому, що у ньому ховали за різними обрядами, а домінувала інгумація.

— Зокрема, виявили велику групу похованих головою на захід та з невеликим інвентарем. Такий спосіб поховання дуже нагадує християнський. Тому науковці висловили припущення, що частина черняхівців у четвертому столітті була християнами, — провадить мову далі пан Володимир.

Історик звернув увагу й на те, що чимало поховань було зруйновано, ймовірно, йдеться про умисне руйнування давніших поховань. Крім того розповів про звичай у давніх викопувати кістяки померлих та промивати їх у воді чи вині. Очевидно, звідси й походить вислів «перемивати кістки».

Анна Золотнюк

Фото авторки