Давню карту Тернополя, яка тривалий час зберігалась в архівах, вперше показали відвідувачам Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Начальник відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Ярослав Пелехатий акуратно розкриває складену у кілька разів мапу. Вона досить велика – десь півтора на два метри.

- Ви одні з перших бачите цю карту, з якою мало хто упродовж майже 80 років міг ознайомитися. Причина – різноманітні циркуляри, що забороняли користуватися цією, досить детальною картою, Тернополя, - розповідає пан Ярослав, відомий в Тернопільській області та в Україні знавець історії архітектури. - По суті, це один із перших генпланів Тернополя, зроблений на основі  геодезичної зйомки 1937 року. На підставі цього можна було дізнатися, які будинки були колись і які було знищено вже під час війни. Видно, як змінилася сама містобудівельна структура Тернополя. Тоді з’явилася теперішня вулиця Сагайдачного, а там, де нині пам’ятник Олександру Пушкіну – колись була забудова, знаходився магістрат. Тобто, можна наочно побачити, як місто поступово виходило за межі давніх мурів і розбудовувалось, займаючи навколишні сади, поля. Видно й колію, яка колись проходила не так, як зараз, а перед вокзалом, де нині Привокзальний майдан. Але це було незручно, бо поїзди заважали пасажирам заходити у приміщення вокзалу, тому й колію було перенесено на інший бік, - розповідає Ярослав Пелехатий.

І як контраст із давньою картою, архітектор пропонує оглянути новий історико-аріхтектурний опорний план Тернополя. - - Його створення – дуже довга і важка праця із певними перепетіями. Розпочато її  ще чотири роки тому на замовлення Тернопільської міської ради. Державний науково-дослідний інститут «Укрзахідпроектреставрація» зі Львова розробив саме таку концепцію, - каже Ярослав Пелехатий. - За новим законодавством опорний історико-аріхтектурний план – складова частина генерального плану міста Тернополя. Він покликаний забезпечити збереження тієї історичної забудови, яка ще залишилася і впорядкувати тут забудову, яка розташована, в основному, у центральному районі міста. Спочатку був один варіант таких історичних ареалів Тернополя. Пізніше виник інший, з якого виходить, що у місті визначено кілька основних історичних ареалів забудови. Центральна частина отримала навзу «Середмістя», куди й входить частина Нового Світу, де збереглася ділянка такої старої містечкової забудови, інша – в районі Старого Парку. Це, до речі, був найперший парк Тернополя. Спеціально залучали до його планування знаменитого на той час садівника-дендролога і поступово цей парк став одним із улюблених місць відпочинку міщан Тернополя, де відбувалися різноманітні фестивалі, виступи артистів. Але вже після закінчення Другої світової війни одна чатина парку стала меморіальною, де було облаштовано поховання радянських воїнів. Щодо Пагорба Слави, то фактично, його насипано на честь однієї із річниць Берестейської Унії. Поруч з парком було закладено і стадіон. Він перебуває на певному схилі, тому оцю всю землю, що вибирали звідти, не мали де діти, перевозили до парку, - розповів начальник відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Ярослав Пелехатий.

Про інші, не менш цікаві особливості історичних ареалів Тернополя, на які акцентує розроблений історико-аріхтектурний опорний план міста, читайте у подальших повідомленнях «ТЕРЕНу».

Орест Сарматський

Фото автора