“Він був дуже світлою людиною. Гумористичний, добрий, чуйний. Багато кому допомагав навіть в шкоду собі. Він не дивився на якусь вигоду, робив багато добра”, – ділиться спогадами про полеглого Героя Михайла Рвачова його дружина Анастасія. Із 30-річним воїном попрощалися у Тернополі 23 жовтня. Тіло зниклого безвісти понад півтора року тому захисника поховали на пантеоні Героїв на Микулинецькому кладовищі.

Михайло Рвачов став на захист України три роки тому. Чоловік разом з батьками переїхав із Бахмута до Тернополя, звідки й пішов служити. 

Я з Часового Яру, він з Бахмута. Ми одружилися в 2021-му році, а в 2022-му вже почалася повномасштабна війна. Він мені казав: “Я хочу, щоб ти була в безпеці, тоді я буду спокійний”. У квітні він мене відправив до Фінляндії. Потім повинен був виїхати разом з моїми батьками похилого віку, він був супроводжуючим – у тата була хвороба Альцгеймера. Але його не пропустили, виникла плутанина з документами. Відтак Михайло повернувся до Бахмута, до своїх батьків, а потім, у грудні, їх евакуювали до Тернополя, – розповідає дружина полеглого воїна.

Михайло Рвачов майже протягом двох років був стрільцем у 42-й окремій механізованій бригаді імені Валерія Гудзя. Та у квітні 2024 року його рідні отримали сумну звістку. 

Замкомандира казав, що Михайло був поруч з Часовим Яром. Практично загинув неподалік дому. Їх було двоє на позиції, де було пряме влучання ракети. Коли підняли дрони, на цьому місці лише вирва. Вони нічого не побачили. Туди не могли дістатися, бо це гаряча точка. Казав: “Він вважається безвісти зниклим, але шукайте його “на щиті”, – каже Анастасія Рвачова.

Із полеглим захисником попрощалися у Тернополі 23 жовтня

Рік та сім місяців захисник вважався зниклим безвісти. Під час одного з обмінів репатрійованими тілами Михайла Рвачова повернули до Тернополя. Датою смерті визнали 8 квітня 2024 року. Вічна і світла пам'ять Герою.

Детальніше – у сюжеті:

Фото, відео Михайла Урбанського